Організація робочих місць і трудових колективів

Важливим елементом організації праці на підприємстві є органі­зація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високоефективної праці при найменших затратах фізичних зусиль і найменшому нервовому напруженні працівника.

Робоче місце — це первинна ланка виробництва, зона прикладан­ня праці одного або кількох виконавців, визначена на основі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце є частиною виробничо-технологічної струк­тури підприємства (організації), призначеної для виконання частки технологічного (виробничого) процесу. Воно, в свою чергу, визначає умови праці працівника (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці і відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний і т.п.). Робо­чі місця класифікуються за різними ознаками (табл.4.1).

На кожному виробництві робочі місця функціонують у тісному взаємозв'язку на основі досягнутого рівня розподілу і кооперації праці, відповідно до прийнятої технології, створюючи при цьому тіс­но пов'язану сукупність або систему робочих місць.

В якості показників оцінки робочих місць використовуються такі як: кількість робочих місць, коефіцієнт укомплектування робочою силою, коефіцієнт організації робочих місць, коефіцієнт оснащеності робочого місця, кількість місцезмін, річний фонд робочого часу і т.п.

Таблиця 4.1

Класифікація робочих місць

В якості показників оцінки робочих місць використовуються такі як: кількість робочих місць, коефіцієнт укомплектування робочою силою, коефіцієнт організації робочих місць, коефіцієнт оснащеності робочого місця, кількість місцезмін, річний фонд робочого часу і т.п. Наприклад, коефіцієнт організації робочих місць (Ко) використовується при оцінці відповідності типо­вим проектам наявної організації робочих місць у певному виробни­чому підрозділі підприємства:

Ко = Нт / Н,

де Нт — кількість місць, що відповідають типовим проектам;

Н — загальна кількість робочих місць на даній виробничій діль­ниці (в цеху, на підприємстві).

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів пра­ці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносять основне технологічне і допоміжне обладнання, організа­ційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації тощо), технологічну оснастку (робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини і т.п.), робочу документацію, засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін. Отже, коефіцієнт оснащеності робочого місця (Кор) характеризує ступінь фактичної оснащеності робочого місця технологічною оснасткою, ін­струментами, засобами, документацією тощо у порівнянні з вимога­ми, передбаченими технологічним процесом або проектом:

Кор = Іф / І,

де Іф — фактична кількість одиниць технологічної оснастки, інстру­ментів, засобів тощо, що використовуються на робочих місцях;

І — кількість одиниць оснастки, інструментів тощо, передбачених для використання на тих самих робочих місцях за прийнятою техно­логією (проектом).

Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування, що передбачає своєчасне за­безпечення його всім необхідним, включаючи технологічне обслу­говування, регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації, матеріалів, контроль якості роботи обладнання, транспортне та гос­подарське обслуговування.

Особливості використання робочих місць розкриває і таке понят­тя як «робоча зона». Під робочою зоною розуміють ту частину площі або території підприємства, на якій сконцентровані засоби виробни­цтва або робочі місця. Розташування робочих місць в робочій зоні за­лежить від типу виробництва (масове, серійне, індивідуальне), рівня організації виробництва (конвеєр, потік тощо) та характеру техно­логічного процесу.

Date: 2016-11-17; view: 287; Нарушение авторских прав