Авдання 1. Визначення соціально-психологічного клімату колективу.

1). Використовуючи нищенаведену методику проаналізуйте соціально-психологічний клімат колективу вашої підгрупи студентів за методом соціометричного тестування і визначте неформальних лідерів, попередньо розрахувавши у кількісному вираженні:

рівень згуртованості виробничого колективу;

соціометричний статус кожного члена;

коефіцієнт інтегративності;

коефіцієнт комфортності;

коефіцієнти симпатій;

коефіцієнт антипатій;

коефіцієнт байдужості.

2). Побудуйте соціограму (графічне відображення мікроклімату колективу) за даними попередніх розрахунків.

3). Сформулюйте основні напрямки поліпшення психологічного мікро-клімату того трудового колективу, в якому ви проходили виробничу практику, і розкрийте їх зміст.

Методика визначення соціально-психологічного мікроклімату (СПК)

Ефективність системи менеджменту у значній мірі залежить від наявного соціально-психологічного мікроклімату у виробничих підрозділах. У процесі формування колективу необхідно враховувати: його чисельність; співвідношення членів колективу за віком, статтю, кваліфікацією, типом темпераменту, інтересами, потребами, бажаннями; психологічну сумісність; систему взаємовід­носин. Необхідно прийняти до уваги і соціометричний статус колек­тиву, тобто моральні нормативи, якості, яким віддають перевагу співробітники. Окремі з цих факторів можна визначити за методикою кількісної оцінки. Соціометричні виміри дають змогу вивчити психологічний клімат і неформальну структуру колективу, а також параметри, які обумовлюють ту чи іншу структуру зв'язків у системі управління підприємством.

Для визначення соціально-психологічного мікроклімату (рівня згуртованості, наявності неформальних лідерів, міжособистісних відносин) існує метод соціометрії.

Методика соціометричного тестування (соціометрична процедура)

включає такі етапи:

1. Постановка задачі. Визначається мета і завдання дослідження: виявлення неформального лідера, розподіл робіт у підгрупі, при­значення нового керівника, формування співробітників для виконання конкретних завдань тощо.

2. Вибір об'єкта вимірювання: група в цілому, окремі підгрупи.

3. Визначення процедури проведення дослідження:

3.1 Непараметрична процедура - кожний співробітник відповідає на питання картки без обмеження кількості виборів (табл. 8.1).

Якщо в групі, наприклад, 10 чоловік, то кожний оцінює 9 своїх колег, тобто теоретично максимальна кількість виборів дорівнює 9. Якщо група нараховує більше як 10 чоловік, то кількість виборів стає занадто великою, необхідна комп'ютерна обробка результатів.

Дана процедура має такі недоліки: а) відсутня повна анонімність, оскільки інакше не можна підвести загальні підсумки, і сама постановка питання часто сприймається болісно у колективах й може створити конфліктну ситуацію; б) з'являється велика вірогідність випадкового вибору: вибирають усіх або відхиляють; в) можуть давати свідомо неправильні відповіді, прикриваючись лояльністю до оточуючих і до експериментатора.

32. Параметрична процедура, тобто з обмеженою кількістю виборів. Співробітникам пропонується зробити строго обмежену кількість виборів з усіх членів даного колективу, наприклад 5 із 15 чоловік. Величина обмеження кількості соціометричних виборів одержала назву "соціометричне обмеження" або "ліміт вибору". Вважається, що запровадження обмеження на кількість виборів підвищує надійність соціометричних даних і полегшує обробку. В цьому випадку картка може виглядати так, як вона зображена у таблиці 8.2.

Таблиця 8.1 Приклад соціометричної картки при непараметричній процедурі

Таблиця 8.2 Приклад соціометричної картки при параметричній процедурі

1. Обробка отриманих даних. За результатами проведених опитувань (анкетування) складається соціометрична матриця, де згруповані відповіді окремих членів колективу (табл. 8.3).

Розглянемо застосування даного методу на умовному прикладі. У функціональному підрозділі (планово-економічна служба) організації працює 4 співробітники, серед них: головний економіст (Е1), економіст по праці (Е2), технік-нормувальник (ЕЗ), маркетолог (Е4). Керівництвом організації поставлене завдання перед службою управління персоналом: виявити психологічну структуру колективу, неформальних лідерів, визначити найбільш раціональний розподіл спільно виконуваних робіт. За розробленою процедурою у колективі планово-економічної служби було проведено соціомеричне дослідження (складена соціометрична картка, узгоджені характер запитань, час і порядок проведення обстеження. Результати обробки отриманих даних приведені у табл. 8.3.

Висновки по таблиці 8.3:

1.Найбільша кількість позитивних виборів (__по роботі і __ по дозвіллю) набрав _____________. Таким чином у даній групі він є неформальним лідером і по роботі і по спілкуванню у неформальній обстановці, що передбачає необхідність врахування його думки
при керуванні даною групою.

2.Найбільша кількість негативних виборів (__ по роботі і __по дозвіллю) набрав ______________, що свідчить про деяку його ізоляцію в даному колективі. Керівнику необхідно продумати зміну психологічної структури колективу (можливо переведення __________ в іншу групу) або ж враховувати даний факт при розподілі спільних робіт.

3.При розподілі робіт одне і теж саме завдання небажано доручати
_______________ і ______________ через їх взаємну неприязнь. Хороші пари складають ______________________________, а також __________________.

Таблиця 8.3 Приклад соціометричної матриці членів колективу планово-економічної служби (відповіді за двома запитаннями)

4.Рівна кількість позитивних і негативних виборів по горизонталі свідчить про рівновагу у колективі, але за наявності джерела потенційних конфліктів ________________ця рівновага легко може зміститися в бік підвищення конфліктності

Для більшої наочності отримані дані обстежень можна представити графічно у вигляді соціограми (схематичне зображення виборів досліджуваних співробітників при відповідях на запитання). Соціограма дає змогу здійснити порівняльний аналіз психологічної структури взаємовідносин у групі на площині за допомогою спеціальних знаків (кола, стрілки). Коло означає конкретну особу, а стрілка - вибір її іншим індивідом. Аналіз соціограми починається з пошуку центральних, найбільш впливових членів колективу, потім взаємних пар, групувань. Мікро-групи складаються із взаємопов'язаних осіб, які намагаються вибрати одна одну. Найчастіше у соціометричних вимірюваннях зустрічаються групування по 2 - 3 чоловіки, рідше - по 4 і більше осіб.

Рис.8.1.Соціограма.

Соціометрична методика проводиться груповим методом, тобто анкетування здійснюється всією групою в цілому і відразу, не потребує значних часових витрат. Вона досить корисна у прикладному плані для удосконалення взаємовідносин у колективі, але не є радикальним способом вирішення внутрішньогрупових проблем, причини яких слід шукати не в симпатіях і антипатіях членів груп, а глибше.