Комплекс дихальних вправ К.П. Бутейко

3.4. Парадоксальна дихальна гімнастика О.М. Стрельникової

Дихальна гімнастика О. М. Стрельникової була розроблена для відновлення і розширення діапазону голосу у професійних співаків. Її автори – Олександра Миколаївна Стрельникова і її мати – А. С. Стрельникова. Вони фактично випадково виявили, що гімнастика допомагає зняти приступ задухи. Згодом досвід показав, що ця методика дає гарні результати при бронхіальній астмі, хронічній пневмонії, хронічному бронхіті, хронічному нежитю і гаймориті, грипі, гіпертонії і гіпотонії, серцевої недостатності, аритмії, заїкання, остеохондрозі. За свідченням людей, які займалися цією гімнастикою, вона допомагає ще й при вегето-судинної дистонії, стенокардії, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, варикозному розширенні вен і деяких жіночих хворобах.

Сутність методики, яка одержала назву гімнастики вдиху (парадоксальна гімнастика) полягає у використанні динамічних дихальних вправ (табл. 3.7.), які супроводжуються активним і шумним щосекундним вдихом з одночасним синхронним виконанням фізичних вправ, дія яких спрямована на підвищення опору вдихуваному повітрі. Форсований вдих здійснюється в момент нахилу тулуба або стиску руками грудної клітки.

В процесі виконання вправ пропонується: зосередити всю увагу тільки на вдихах і строго стежити за одночасністю вдихів і рухами рук і тулуба; вдих повинен бути обов’язково голосним, коротким, активним – який роблять, нюхаючи: «Чи не пахне гаром?»; вдих повинен бути невеликим за об’ємом; на видиху губи не стискати, не фіксувати увагу на видиху.

Правила виконання вправ: при виконанні вправ думати тільки про вдих, стежити за синхронністю вдиху і рухів, за ритмом – вдих кожну секунду (не наче «накачуєте шину усередині вас»); вдихати слід стільки повітря, скільки вдихається само собою, не виштовхувати і не затримувати його, не думати про видих; вдих і рухи повинні бути ритмічні і легкі, для узгодженості руху і вдиху рекомендується подумки рахувати: «раз, два, три, чотири». Спочатку слід орієнтуватися на годинник: «тік – так». «Тік» – вдих, «так» – пауза, а не видих. Починати слід з 8 вдихів підряд, потім пауза. Навантаження подвоюється. Основна одиниця – 32 вдихи за 28-30 с. Пауза між вдихами – від 1 до 5 с.

За свідченням авторів, якщо систематично виконувати дихальну гімнастику Стрельникової (двічі в день – вранці і увечері, по 1200 вдихів – рухів за одне заняття), то хворий зможе знизити частоту приступів бронхіальної астми.

Гімнастика Стрельникової надає організму людини комплексну лікувальну дію: позитивно впливає на обмінні процеси, що грають важливу роль в кровопостачанні, у тому числі і легеневій тканині; сприяє відновленню порушених в ході хвороби нервових регуляції з боку центральної нервової системи; покращує дренажну функцію бронхів; відновлює порушене носове дихання; усуває деякі морфологічні зміни в бронхолегеневій системі (спайки, злипаючі процеси); сприяє розсмоктуванню запальних утворень, розпрямленню зморщених ділянок легеневої тканини, відновленню нормального крово- і лімфо-постачання, усуненню місцевих застійних явищ; корегує розвинуті в процесі захворювання різні деформації грудної клітки і хребта; підвищує загальну опірність організму, його тонус, оздоровляє нервово – психічний стан у хворих.

Розглянемо ці позитивні чинники докладніше.

Основною функцією легенів є обмін газів в легеневих альвеолах. Щоб його підсилити, потрібно порушити так званий альвеолярний бар’єр. Це завдання і вирішують дихальні вправи, розроблені О.М. Стрельниковою. Після декількох коротких і різких вдихів носом, що йдуть на граничну глибину легенів (під час вдиху в легені потрапляє в 3 – 4 рази повітря), відбувається посилений обмін повітря в альвеолах, при цьому його склад наближається до зовнішнього, одночасно відбувається активний об’єм газами крові.

Вправи дихальної гімнастики Стрельникової активно включають в роботу всі частини тіла: руки, ноги, голову, тазовий пояс, черевний прес, плечовий пояс і так далі – і викликають загальну фізіологічну реакцію всього організму. Зростає споживання кисню, підвищену потребу в якому називають «жагою кисню». І так як в цій гімнастиці всі вправи виконуються одночасно з коротким і різким вдихом через ніс (при абсолютно пасивному вдиху), в результаті посилюється внутрішнє тканинне дихання і підвищується засвоюваність кисню тканинами.

Дихальна гімнастика Стрельникової сприяє також вирівнюванню процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, посиленню рефлекторних зв’язків, позитивно впливає на функцію нервово – регуляторних механізмів, які керують диханням.

Динамічні дихальні вправи супроводжуються рухами рук, тулуба і ніг (вправи «Обійми плечі», «Насос», «Кроки» і т.д). Ці рухи завжди відповідають певним фазам дихання (вдихи робляться при рухах, що стискають грудну клітку), і незабаром вони самі по собі стають тим умовним подразником, який і викликає відповідні зміни в характері дихання.

Зміцнення мускулатури, що бере участь в акті дихання, також допомагає ліквідації дихальної недостатності.

Дихальна гімнастика Стрельникової активно впливає на вогнище запалення (запальні інфільтрати, спайки, скупчення ексудату і ін.). Посилення вентиляції бронхів, легеневій тканині, механічне розтягування легенів повітрям – все це сприяє розсмоктуванню ексудату, ліквідує злипаючий процес в міжплевральних просторах, розтягує спайки, що утворилися.

Велике значення завжди надавалося тренуванню діафрагми («дихального мускула»), що відіграє важливу роль в диханні. А в Стрельниковій дихальній гімнастиці якраз є вправи для безпосереднього тренування діафрагми («Насос», «Кішка», «Великий маятник», «Передній крок»).

Ці дихальні вправи – це особлива гімнастика для бронхіальної мускулатури. Мова йде про знаменитий Стрельниковський вдих на стисненні грудної клітки у вправі «Обійми плечі».

У пацієнтів, страждаючими бронхіальними патологіями, під впливом Стрельникової гімнастики посилюється дренажна функція бронхів – збільшується виділення мокроти і посилюється позив до її відкашлювання.

Одна з головних досягнень Стрелькової гімнастики полягає в тому, що вона відновлює нормальне фізіологічне дихання через ніс.

Дихальна гімнастика Стрельникової ліквідує застій секрету в бронхіальному дереві, відновлює атрофовану слизову оболонку бронхів, підвищує місцеві захисні властивості їх слизової оболонки, санує патогенну мікрофлору, знімає запальні процеси.

Головне – добре засвоїти весь комплекс дихальної гімнастики (Додаток Б). Для цього потрібно 2 – 3 тижні щоденних тренувань вранці і увечері. В кінці занять корисно повторювати вправи «Насос» і «Обійми плечі», чергуючи в них вдихи через ніс з вдихами через рот таким чином: 16 вдихів – рухів носом, потім відразу ж, без зупинки, 16 вдихів – рухів ротом. Вийде 32 вдихи – рухи. Після цього відпочинок – 3 – 5 секунд. І так 3 рази по 32 вдихи – рухи (так називається «сотня» рухів) у вправі «Насос» і 3 рази по 32 вдихів – рухів у вправі «Обійми плечі».

Вдих ротом робиться природно, м’яко, майже нечутно, ніби кажучи: «Ах, ах, ах!». Не можна дихати «крізь зуби», але і широко відкривати рот не рекомендується. Видих повинен «відходити» після кожного вдиху теж через рот, абсолютно пасивно (до речі, так само він повинен відбуватися і після голосного вдиху носом). Ніс при тренуванні вдиху ротом «відпочиває».

Якщо пацієнт відчуває, що в бронхах накопичилась мокрота і не може відійти самостійно, у жодному випадку не намагайтеся відкашлятися з силою! Сильним кашлем можна пошкодити голосові зв’язки, а в окремих випадках може відкритися і кровотеча. Краще по довше подихати почергово носом і ротом: наприклад, не 2 «сотні», а 4 або 5 (але більше 5 «сотень» ротом робити не рекомендується: може з’явиться зайва сухість в горлі).

Слід пам’ятати! Вдих ротом робиться тільки почергово з вдихом носом (16 – носом, 16 – ротом, тобто 32 вдихи – рухів без зупинки).

При нападі кашлю не можна прикривати рот руками або хусткою, відвертатися убік. Людини мимоволі витягує шию, та до того ж схиляє її набік, через що гортань опиняється в незручному положенні і травмуються голосові зв’язки.

Перед нападом кашлю швидко нахиліть голову вниз і дивіться в підлогу (шия абсолютно розслаблена, у жодному випадку її не напружуйте): покласти долоні на живіт так, щоб пупкова ямка була суворо посередині між долонями. Одночасно з нападом кашлю поштовхами натискати донями на живіт зверху вниз, кашляти в підлогу. Для оточуючих такий прийом абсолютно безпечний (ви не розбризкуєте слину і слиз по сторонах, а кашляєте собі під ноги), до того ж так легше відходить мокрота і не травмуються голосові зв’язки.

При мокроті, що скупчилася в бронхах, дуже корисно зробити декілька «сотень» вдихів – рухів, поперемінно носом і ротом, а потім – кілька разів вправа на затримку дихання «Вісімка». Завдяки цій вправі дуже добре відходить мокрота, адже, коли ви рахуєте в слух по 8 на одному міцно затриманому вдиху, діафрагма (найсильніша зі всіх м’язів, що беруть участь в диханні), підтискаючись, створює підвищений тиск у всьому бронхіальному дереві і мокрота легше відходить від стінок бронхів. Бронхи таким чином повністю очищаються від надмірного слизу.

Таблиця 3.7.