Причини деструктивних конфліктів

Це особливий вид конфліктів, генезис яких має подвійну природу:

ª одна з сторін вперто та жорстко наполягає на своїй позиції, не бажає враховувати інтереси іншої сторони;

ª один із опонентів вдається до морального засудження методів протистояння, намагається психологічно пригнітити партнера, дискредитуючи та принижуючи його.

До причин деструктивних конфліктів можна віднести неправильні дії вчителя, учня або керівника школи, психологічну несумісність окремих осіб. Так вже ми, педагоги, налаштовані, що неправомірність вчинків учнів ми оцінюємо більш жорстко, а свої неправильні дії намагаємося легалізувати.

Оригінальний експеримент, який приголомшив психологів, провів американський психолог С.Мілгрем. Для участі в експерименті були запрошені добровольці. Одні виступали в ролі "вчителів", інші "учнів". Учневі треба було запам’ятати слова. Якщо він допускав помилку, то отримував покарання у вигляді удару електротоку різної сили (від 15 до 450 В). Заздалегідь вчитель повинен був на собі випробувати силу удару. Перед ним була шкала сили удару (від "слабкого" до "небезпечного"). Від вчителя було приховано, що учень ніяких ударів не отримує. Крики, удари в стіну (піддослідний знаходився за перегородкою) імітувалися. Багато вчителів намагалися від експерименту відмовитися з етичних мотивів, однак умовляння експериментаторів залишали їх на місці. Жоден з вчителів не припинив експеримент до того часу, поки стрілка не підійшла до 315 В та учень не демонстрував шокового стану; 60% вчителів карали учнів ударами в 450 В.

Цей експеримент підтвердив, що жорстокість, певні її елементи властиві психічно нормальним людям.

Бажання образити, принизити почуття іншої людини нерідко зустрічається в практиці шкільного управління. Об’єктом, як правило, виступають люди, які не вміють за себе постояти. Такий вигляд жорстокості може виявлятися ніби нешкідливо: в іронічній усмішці, зауваженні, жесті, здатному вивести з рівноваги, поставити в скрутне становище будь-кого з нас. Вказані елементи жорстокості частіше виявляються в присутності інших людей (ефект Латейна). Талмуд стверджує, що приниження на очах у всіх повинно розглядатися як вбивство однієї людини іншою.

Стендалю належать слова, важливість яких важко переоцінити для дослідження взаємовідносин у школі: "Спиратися можна тільки на те, що чинить опір". Педагоги, керівники шкіл часто нетерплячі до тих членів педагогічного колективу, які демонструють власну думку, намагаються відстоювати свої погляди. Таку поведінку в школі часто кваліфікують як недисциплінованість.

Що ж робити вчителеві, коли він зустрівся з явно конфліктною особистістю учня, для якого конфлікт – спосіб реального існування в колективі. На заклики до порозуміння він відповідає тільки так: "Не хочу та й все!" Він захищає себе навіть там, де на нього ніхто не нападає, йому здається, що він постійно знаходиться у ворожому оточенні. Ця ситуація не безнадійна. Придивіться, хто з членів колективу знаходить до цієї дитини підхід та на яких принципах будуються їх стосунки, перейміть позитивний досвід подолання емоційних конфліктів.

Три основні групи помилкових дій вчителя, керівника школи, які приводять до деструктивних конфліктів

Ж.Л.Пті зауважує, що помилки є тільки помилками, коли у тебе є мужність їх обнародувати, але вони стають злочином, коли гординя тебе спонукає їх приховати.