Уміння виступати публічно

Визначивши свого співбесідника (-ів), продумайте, що ви йому скажете, аби переконати. Рекомендуємо скористатися випробованою технологією "меседжу". Меседж – це короткий, насичений текст промови переконуючого спрямування. Меседж повинен бути: коротким, важливим, контрастним, чітким, емоційним, адресним, готовим до повтору.

Письменник С.Сартаков справедливо відзначив, що коли претендуєш бути у людей на видноті, то потрібно знати силу своїх слів та їх дію.

Для детального аналізу цих навичок необхідно виділити в педагогічній та управлінській діяльності найбільш значимі види комунікації:

ª пізнавальна комунікація. Головна мета – передача змісту або інформації. Серед поширених прикладів повсякденного життя – це виступи з повідомленням, аналіз отриманих даних, лекції, участь в дискусіях та педагогічних радах;

ª експресивна комунікація. Характеризується передачею почуттів, оцінок, поглядів. Супроводжується використанням при цьому вигуків типу "ах, ух, ну, ось так дав...". Це оцінка несподіваних результатів, спілкування після тривалої перерви;

ª переконуюча комунікація. Практикується при необхідності здійснити вплив на свого співрозмовника, закликаючи його змінити своє ставлення до чого-небудь;

ª соціально-ритуальна комунікація. Призначена для спілкування з метою підтримки норм та звичаїв соціально-культурної поведінки (звичаї гостинності, процедури знайомства, ситуації привітань...);

ª невербальна комунікація. Включає в себе жести, міміку, інтонацію, позу, вираз очей. Фахівець у галузі спілкування Аллан Піз стверджує, що словами передається 7%інформації, звуковими засобами, включаючи тон голосу та інтонацію – 38%, аза допомогою міміки, пози та жестів – 55%. Тому має значення не тільки те, що говорять, але і як це говориться. К.Станіславський писав: "При словесному спілкуванні говоріть не стільки вуху, скільки оку, оскільки жест випереджає слово, як блискавка випереджає грім".

У Сократа є фраза: "Заговори, щоб я тебе побачив".

Спілкування^* з неорганізованою групою (натовпом)

У наш час реально існують дві соціальні проблеми, які часто вступають у взаємне протиріччя:

ª посилення демократичних перетворень привело до розкріпачення свідомість педагога, зробило його більш вільним у вчинках та діях;

ª з причин економічного порядку держава не завжди "тримає слово" перед педагогом щодо забезпечення соціальних гарантій його цивілізованого буття (затримка заробітної плати, збільшення кількості учнів в класі, слабка забезпеченість підручниками...).

Це протиріччя інколи виявляється в більш-менш масових (в масштабах школи, регіону) претензіях педагогів. Керівнику необхідно знати методи психологічного впливу на збуджений натовп. Натовп – це безструктурне скупчення людей, позбавлене чітко усвідомленої загальної цілі, але пов’язаних між собою схожістю емоційного стану та загальним об’єктом уваги. Академік А.В.Петровський писав: "На­товп – спільність, яка нівелює інтелект". Коли майорить прапор – розум вилітає в трубу.

ª перший не має внутрішньої структури;

ª роль лідера в натовпі легко переходить до посередніх осіб;

ª замість розуму у натовпі панують емоції;

ª натовпу потрібні лозунги, а не переконання;