Утробна загибель плоду;

5. Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема,
псоріаз та ін.);

6. Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

7. Гострий та підгострий тромбофлебіт;

8. Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної
системи в стадії загострення;

9. Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні
конділоми, хоріоамніоніт та ін.);

10. Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком
утробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія,
краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.);

11. Туберкульоз будь-якої локалізації;

12. Діарея;

13. Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза
акушерським стаціонаром;

14. Остеомієліт;

15. Нориці;

16. Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне об­
стеження вагітної в умовах жіночої консультації.

Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:

1. Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразово-
вому вимірюванні через кожну годину);

2. Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що три­
вала більше однієї доби;

3. Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ен­
дометрит, мастит, ранова інфекція та ін.);

4. Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують
переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новона­роджені:

- що народились у цьому відділенні;

- матері яких переведені із фізіологічного післяполового відділення в
обсерваційне;

~ що народились поза акушерським стаціонаром;

- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;

- "відмовні" діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні
стаціонари та будинки дитини.

При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір.

Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгкокова інфекція, ВШ-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих в післяпологовому періоді забезпечується виїзною бри­гадою акушерів та неонатологів.

Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості по­винні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпус­тиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.

Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли на­роджується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками утробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюван­нях породіллі, а також при безводному проміжку більше як 12 годин.

Епідеміологічний нагляд — це система постійних комплексних спостере­жень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носій-ство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поши­рення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомен­дацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

У рамках нагляду здійснюється:

1) Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарня-
ними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я
України №4 від 1998 р.)

2) Спостереження за циркульованими в акушерському стаціонарі лікар­
няними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури
внутрішньолікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство
медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікро­
організмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.

Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікро­біологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалії вагітних жінок та новонароджених

групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навко­лоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внугрішньолікарняне захворювання.

Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціо­нару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями.

Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бак­теріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.

1. В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, не дообстежених в жіночих консультаціях.

Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.

Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.

1. Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної
нозоформи.

2. Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес
тощо).

3. Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів
після народження.

4. Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед
роділь і медичного персоналу.

5. Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предме­
тах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах,
операційних на 15 %.

6. Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в
приміщеннях акушерського стаціонару.

7. Аварійні ситуації.

8. Перевантаження пологових будинків на ЗО %.

V. План організації заняття

V. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з струк­турою і організацією роботи акушерського стаціонару.

Студенти разом з викладачем роблять обхід акушерського стаціонару, почи­наючи з приймального покою. В кожному відділенні викладач демонструє робо­ту даного підрозділу, звертає увагу на виконання санітарно-епідеміологічних заходів згідно з наказами. В приймальному покої фізіологічного відділення де­монструють прийом породіль, санітарну обробку при вступі, дезинфекційні роз­чини для обробки клейонки, кушетки і т.д. У пологовому відділенні викладач звертає увагу студентів на циклічність роботи пологових залів, їх обробку, пакети для пологів і прийому новонароджених, дотримання правил асептики і антисеп­тики при прийомі пологів, обробку новонароджених, обробку рук акушерки, лікаря та ін. У післяпологовому відділенні демонструє циклічність заповнення післяпологових палат, обробку палат, заходи щодо профілактики маститів та інших видів післяпологової інфекції.

При обході у відділенні новонароджених викладач розповідає про необ­хідність дотримання особливого режиму і ретельного виконання заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції, демонструє циклічність заповнення палат, сповивання новонародженого, показує палати інтенсивного нагляду за новонародженими з патологією, апаратуру для оживлення і медикаменти для виходжування новонароджених. В останню чергу відвідують обсерваційне відділення, де студенти знайомляться з його структурою, контингентом хво­рих, що підлягають госпіталізації в дане відділення, і особливостями роботи обсерваційного відділення.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних акушерських задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

Показники перинатальної смертності визначаються таким чином:

число дітей, народжених мертвими + число дітей, померлих на першому тижні життя

------------------------------------------------------------------------------------------------

загальне число дітей, народжених живими і мертвими

В складі перинатальної смертності визначають антенатальну (до початку пологів), інтранатальну (під час пологів), постнатальну (після пологів на пер­шому тижні життя).

Неонатальна смертність — смертність дітей в перший місяць життя (28 днів). Показник визначають на 1000 дітей, народжених живими.

Рання неонатальна смертність — смертність дітей на першому тижні життя (0—7 днів або 168 годин після народження). Показник визначають на 1000 живих новонароджених.

Пізня неонатальна смертність — смертність дітей на 2—4 тижні життя. Показник визначають на 1000 живонароджених дітей.

Материнська смертність (смертність вагітних, роділь, породіль). Показ­ник визначають на 100.

число померлих в стаціонарі число пологів у стац. + число надходжень жінок, народивших поза сщц.