Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Визначення підстав влади





Диференційований підхід до використовування влади керівниками організацій приводить до питання про те, які ресурси влади найефективніші в різних ситуаціях. Американські соціологи Дж. Френчі і Б. Рейвен виділили вісім засобів владної дії (підстав влади). Ця типологія зараз вважається класичною.

1. Влада примушення. Її сила визначається очікуванням керованого об’єкта застосування влади (назвемо його В) у тій мірі, в який управляючий суб’єкт влади (назвемо його А) здатний покарати В за небажану поведінку шляхом фізичної дії обмеження свободи пересування або дій у деякому соціальному просторі, блокування задоволення тієї або іншої потреби.

Крім того, у даному випадку грає роль очікування того, наскільки А здатний зробити так, щоб застосування санкцій залежало від ступеня відхилення поведінки В, від нормативного. Крайні випадки влади примушення – застосування безпосередньої фізичної дії. В організаціях така влада здійснюється у виді угоди між керівниками і підлеглими, порушення якої з боку підлеглих загрожує штрафами, доганами, звільненнями й іншими подібними санкціями.

2. Влада зв’язків заснована на зв’язках суб’єкта А, який застосовує владу, з впливовою або володіючою великими ресурсами влади особою С. Саме через особу С суб’єкт А може вплинути на поведінку об’єкта застосування влади В. Хоча зміни поведінки в бажаний для себе бік добивається А, об’єкт влади орієнтований не на нього, а на третю особу С, яка напряму не задіяна в ситуації застосування влади.

3. Влада експерта. Ресурсом влади, який дозволяє суб’єкту А змінювати в потрібний йому бік поведінку об’єкта влади В, є сукупність знань, навичок, інтуїції та вмінь, які В приписує А. В вважає А експертом в певній області (знає де, куди і як) та через це підкоряється йому тільки в межах цієї галузі, з якою пов’язані його потреби й інтереси, що вимагають компетентності А. У даному випадку влада обмежена певною ситуацією, сферою компетентності А.

4. Референтна влада (або харизма). Тут сила влади залежить від бажання об’єкта дії влади В бути схожим або чинити так, як суб’єкт влади А – носій харизми – влади, побудованої на силі особових якостей і здібностей лідера. Ідентифікуючи себе з А, В захоплюватиметься їм, буде прагнути бути схожим на нього, тому В виконуватиме багато бажань і вказівок А, пов’язаних зі зміною своєї поведінки, оскільки думка А вельми значуща для нього. Владний вплив у даному випадку легко сприймається В.



На думку англійського дослідника Д. Коттера, як правило, чим більшою мірою керівник є для когось ідеалом, тим більшою мірою виявляється пошана підлеглих до такого керівника. Шановному й обожненому керівнику було б достатньо влади прикладу: підлеглі слухалися б його тому, що люблять його та ототожнюють себе зі своїм начальником.

5. Нормативна влада задіює безпосередньо механізм дії нормативних культурних зразків на поведінку індивідів. Влада в даному випадку заснована на «інтерналізованих В нормах, згідно з якими А має право контролювати дотримання певних правил поведінки і у разі потреби наполягати на їх виконанні».

Іншими словами, А створює нові або використовує старі, вигідні йому соціальні норми. При цьому основною задачею А є створення умов для інтерналізації цих норм більшістю групи таким чином, щоб вони вважали ці норми справедливими і такими, які складають необхідну частину їх субкультури, відчували дискомфорт при їх порушенні.

Слід визнати, що така підстава влади є найпереважнішою для керівників у процесі управління, оскільки не вимагає витрат додаткових управлінських ресурсів, спрямованих на контроль за виконанням нормативних вимог. Крім того, такі норми діють протягом достатньо великого проміжку часу. Тут негативним моментом можна вважати низьку сприйнятливість до соціальних змін через вельми значну стійкість інтерналізованих нормативних зразків.

6. Інформаційна влада заснована на тому, що А має інформацію, яка є достатньо цінною об’єкту владної дії В. Через те, що В потребує цієї інформації, хоче бути «в курсі», то за передачу цієї інформації А може вимагати поступок у поведінці В.

У такому обміні використовується різна інформація – від інформації інтимного характеру, що дозволяє здійснювати шантаж, до ділової інформації, необхідної для успішного виконання поставленої задачі в умовах організації. У діяльності сучасних організацій інформації як ресурсу влади придається все більшого значення як у сфері міжособистого спілкування, так і у сфері взаємодії між організаціями, а також між організаціями і соціальними інститутами суспільства.

7. Влада винагороди є вельми поширеним засобом застосування влади і зводиться до дії через «очікування В того, якою мірою А може задовольнити один з його (В) мотивів і наскільки А поставить це задоволення в залежність від бажаного для нього поведінки В».

Використання цієї підстави влади пов’язано з двома істотними моментами. По-перше, А має мати ресурси для задоволення будь-якого мотиву В і знати силу дії на цей мотив з метою його задоволення. По-друге, А має змусити В чинити певним чином, граючи на задоволенні цього мотиву. Друга умова влади через винагороду досягається далеко не завжди і винагорода не приводить до потрібної А зміні поведінки В.



8. Влада через участь (залучення) підлеглих до процесів управління. Тут А не нав’язує свою волю В, а просто пропонує В взяти участь у формулюванні мети організації або її підрозділів, а потім в її реалізації (ця мета має бути ви­гідна А). Надалі В починає слідувати цій меті, оскільки вважає їх якоюсь мірою своєю власною і відчуває себе зобов’язаним щодо тих, з ким розробляв мету в одній команді. Така підстава влади може застосовуватися керівниками лише при достатньо високій культурі підлеглих.

Класичний аналіз підстав або способів застосування влади дозволяє здійснювати цілеспрямований вибір керівниками організації способів впливу на підлеглих залежно від ситуації, що складається в галузі міжособистих відносин.

Разом з тим в ході практичного використання запропонованої моделі у неї виявилася низка недоліків. Основний з них складається в тому, що при використанні цього підходу з аналізу «непомітно виключається вплив інших груп і соціальних інститутів на характер владних відносин». Треба зазначити, що даний недолік не може бути повністю виключений у рамках концепції влади як типу міжособистих відносин. Крім того, у даній моделі абсолютно не враховуються характеристики групи, в якій застосовуються запропоновані підстави влади.

 








Date: 2015-05-05; view: 362; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.012 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию