Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Основні підходи до вивчення влади





Процеси управління в організації неможливі, якщо у керівників відсутні владні повноваження. Тільки використовуючи владні повноваження керівника, можна скоординувати дії працівників, які мають різні цілі, потреби й інтереси.

Вивчення владних відносин стикається зі значними труднощами, які обумовлені в першу чергу різним трактуванням сутності влади. Термін «влада» пов’язаний з основною суперечністю соціології, яка полягає у розстановці пріоритетів:

а) особистість (взаємодіючі особи) й особиста свідомість;

б) колектив (група, організація) і колективна свідомість.

Додаткову складність додає те, що основні положення підходів до визначення сутності влади справедливі й найтіснішим чином пов’язані між собою, проте часто несумісні при вирішенні практичних задач використання влади. Дана суперечність відобразилася в існуванні трьох основних підходів до визначення влади:

1) як невід’ємного, іманентного особистісного атрибута, існування якого обумовлено особливостями внутрішньої структури особистості;

2) трактування влади як специфічного типу міжособистих відносин;

3) визнання влади тільки як властивості соціальної системи, коли вона розглядається як необхідний атрибут структури організації, що представляється у виді соціальної системи.

1. Влада як властивість особистості. Корені цієї достатньо поширеної концепції – в класичній концепції З. Фрейда, відповідно до якого підстави влади визначаються особливостями підсвідомості людини, вірніше, взаємодіями активної свідомості (Я або Его), несвідомого (Ід) і культурного впливу на людське Я (супер-Его).

Прагнення до задоволення примушує людину з неминучістю йти на поступки іншим людям для задоволення своїх потреб і бажань. Існування в особи такого прагнення призводить до підкорення одних людей іншим. Відносини влади – підкорення виникають через наявність у людей різної кількості внутрішньої енергії.

У результаті в групі або суспільстві відбувається розділення на тих, хто має владу, прагне її завоювання будь-яким шляхом, і тих, хто вимушений і готовий підкорятися цій владі. Зміцнення відносин, що виникають в результаті цього, здійснюється через ін’єкції відносин диктату в структуру особистості за допомогою деякого набору психічних і культурних способів.



Психологічний підхід до вивчення проблеми формування і розвитку відносин влади не позбавлений теоретичного й практичного (з погляду психоаналізу) інтересу, проте у рамках дослідження управлінських процесів його застосування вкрай обмежено, у зв’язку з чим цей підхід докладно не розглядатиметься.

2. Влада як особливий тип міжособистих відносин. Підхід до розуміння влади як специфічного типу людських взаємовідносин (реляціоністська концепція влади) базується на тому, що дослідники концентрують увагу на взаємодіючих особистостях, які становлять специфічні відносини (наприклад, керівник і підлеглі), коли одні з них не можуть ухвалювати рішення та робити значущі для організації дії без втручання інших.

Найхарактерніше для даного підходу визначення влади, сформульовано американським дослідником відносин влади Р. Далем, який вважає, що владаце такі відносини між соціальними одиницями, коли поведінка однієї або більше одиниць (відповідальні одиниці) залежить при деяких обставинах від поведінки інших одиниць (контрольовані одиниці». Тут увага зосереджується перш за все на соціальних одиницях, потім на відносинах між ними, а вплив соціальних структур на ці відносини практично не враховується.

Докладніше і більшою мірою придатне для практичної діяльності визначення запропонували американські соціологи Г. Лассуелл і А. Кеплен: влада – це участь в ухваленні рішень: А має владу над В відносно цінностей К якщо А бере участь в ухваленні рішень, що впливають на політику В, пов’язану з цінностями К. При такому підході сутність влади не міняється: існують соціальні одиниці, які діють раціонально і ухвалюють рішення і в ході взаємодії А здатний за допомогою санкцій блокувати або схвалити політику (лінію поведінки) В.

Достатньо просте і вельми задовільне зауваження дав англійський соціолог Р. Мартін. Розглядаючи сутність владних відносин, він відзначив, що ... влада, яка контролює і впливає на Іншого, означає контроль над речами, які він цінує тобто цінностями. Цінності, що беруть участь у відносинах контролю, можуть набувати різних форм ... залежно від існуючої культури і форми соціальних зв’язків. Іншими словами, влада міститься в залежності Іншого. Очевидно:

1) що в управлінні будь-якими процесами, які відбуваються в організації, влада має бути наявна у всіх ухвалюваних рішеннях, стосується це технології, інформації або чогось іншого;

2) для здійснення будь-яких владних функцій має бути залежність інших людей від дій керівника, заснованих на його великих знаннях, досвіді або чомусь іншому. Згідно з цим підходом, безглуздо говорити, що дана особа має владу, якщо не вказати, над ким він або вона володарює.

 








Date: 2015-05-05; view: 373; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию