Вступ Болгарії у війну. Балканський ФРОНТ

Оголосивши в кінці липня 1914 року: «строгий нейтралітет», болгарський уряд вже на початку серпня домовилося з Німеччиною і Австро-Угорщиною про перехід на їхній бік. Центральні держави обіцяли винагородити Болгарію за рахунок Сербії, тоді як держави Антанти, з якими болгарський уряд також вело переговори, не могли заплатити Болгарії територією своєї союзниці. Спроба Антанти схилити Сербію до добровільної поступку необхідних Болгарією територій в обмін на майбутню багату здобич за рахунок Австро-Угорщини натрапили на рішучий опір. Болгарський уряд, проте, затягувало остаточне рішення, вичікуючи вирішальних результатів на головних фронтах світової війни. У 1915 р. австро-німецькі успіхи зміцнили в правлячих колах Болгарії переконання в непереможності центральних держав.

З метою додаткового тиску на Болгарію німецький уряд спонукало Туреччину поступитися їй невелику, але стратегічно важливу смугу Фракії на лівому березі річки Мариці поблизу Едірне. 3 вересня 1915 Туреччина і Болгарія підписали угоду з цього питання, а через три дні, 6 вересня, був оформлений австро-болгаро-німецько-турецький Четверний союз. За секретної конвенції, укладеної в той же день, Болгарії були обіцяні вся сербська частина Македонії і, крім того, територія до правого берега Морави включно. У разі переходу Греції та Румунії на бік Антанти Болгарія подучала також частина грецькій Македонії і Південну Добруджу. Одночасно була підписана і військова конвенція. 11 жовтня 1915 Болгарія напала на Сербію.

Виступ Болгарії поставило нечисленну сербську армію у важке становище. О на була охоплена тепер з півночі і сходу переважаючими австро-угорськими, німецькими і болгарськими силами. Допомога союзників звелася лише до висадки в жовтні в Салоніках двох французьких дивізій для забезпечення правого флангу сербів і до деякої підтримки артилерією і боєприпасами.

У винятково важких умовах сербська армія, відбиваючи наступ військ німецької коаліції, відходила до берегів Адріатики; разом з нею йшла я значна частина сербського населення. Залишки сербської армії (близько 120 тис. чоловік) евакуювалися на острів Корфу.

У результаті поразки Сербії встановилося безперешкодне сполучення між Німеччиною і Туреччиною. Англійські і французькі війська продовжували висаджуватися в Салоніках, і, таким чином, на Балканах виник Салоникській фронт.