Верденська битва і операція на Соммі

У кампанії 1916 р. на західноєвропейському театрі світової війни виділилися дві кровопролитні і найбільш тривалі операції - у Вердена і на Соммі. Німецькі війська в кінці лютого зробили спробу взяти Верден прискореної атакою, але не змогли зламати французьку оборону. Генерал Гальвіц, що прийняв у кінці березня командування на західному секторі атаки, зазначав у своєму щоденнику: «Здається, трапилося те, чого я побоювався. Розпочате великий наступ з недостатніми засобами».

1 липня французькі й англійські війська завдали сильного удару противнику на Соммі, а ще раніше російські армії Південно-Західного фронту прорвали австро-німецькі позиції. Тим часом німецька армія продовжувала свої атаки під Верденом, але вони поступово завмирали і до вересня зовсім припинилися. У жовтні - грудні французькі війська, провівши ряд потужних контратак, вибили противника з найбільш важливих позицій в районі фортеці. Битва обійшлося обом сторонам у сотня тисяч людських життів.

Операція на Соммі готувалася командуванням Антанти як основна операція кампанії 1916 Малося на увазі потужною групою військ у складі понад 60 французьких і англійських дивізій прорвати німецькі позиції і завдати поразки німецьким військам. Наступ німців у Вердена змусило французьке командування відволікти частина сил і засобів до цієї фортеці. Незважаючи на це, 1 липня операція почалася. Були зосереджені величезні матеріально-технічні засоби. Одних снарядів для діяла тут 6-ї французької армії було заготовлено стільки, скільки було в запасі в 1914 р. для всіх французьких військ.

Після боїв місцевого характеру англійські і французькі війська провели у вересні потужну атаку. У цих боях англійське командування застосувало новий засіб боротьби - танки. Використані в невеликому числі, технічно ще недосконалі, вони забезпечили досягнення місцевих успіхів, але загального оперативного успіху не дали. Оперативне мистецтво західноєвропейських воєначальників не створило способів прориву фронту. Армії розміщувалися на сильно укріплених позиціях, розташованих одна за одною на глибину до 10 - 20 км. Численні кулемети змітали своїм вогнем живу силу наступаючих. Руйнування оборонних позицій артилерією вимагало досить тривалого часу, часом декількох днів. Обороняється, встигала за цей час побудувати нові лінії позицій і підвезти свіжі резерви.

У важких битвах пройшли жовтень і листопад. Операція поступово завмерла. Результати її звелися до захоплення Антантою 200 кв. км території, 105 тис. полонених, 1500 кулеметів і 350 гармат. Втрати обох сторін перевершили Верденский: обидві сторони втратили убитими, пораненими і полоненими понад 1300 тис. чоловік.

Незважаючи на невдачу прориву фронту, операція на Соммі разом з проривом австро-угорського фронту російськими військами не тільки змусила німецьке командування відмовитися від атак у Вердена, а й створила перелом у всьому ході кампанії на користь Антанти.