Сімейні конфлікти

Сімейні конфлікти можна класифікувати за такими ознаками:

• за суб'єктами: між подружжям; батьками й дітьми; подружжям і батьками кожного з подружжя; бабусями, дідусями та онуками;

• за джерелами: ціннісні (невідповідність почуттів та реальних відносин подружжя, наявність протилежних інтересів, потреб); господарські (різні погляди на ведення домашнього господарства); статусні (боротьба за лідерство); емоційні (ревнощі, дефіцит любові, турботи, непорозуміння); сексуальні (психосексуальна дисгармонія) та ін.;

• за сферою прояву: у сімейних відносинах (особистих і майнових); між родичами; у стосунках сім'ї з державними чи іншими органами;

• за формою: бурхливі (образи, скандали, биття посуду тощо); “тихі” (переривання спілкування, “бойкоти” тощо).

Сімейні конфлікти мають свої особливості, які пов'язані з дією конфліктогенних факторів, що призводять до порушень у життєдіяльності сім'ї. Серед них за джерелом виникнення можна виокремити три групи:

• труднощі, які пов'язані з етапами життєвого циклу сім'ї або “життєвими кризами” (на першому році подружнього життя — адаптаційні труднощі між подружжям; з появою дитини — проблеми виховання та догляду за дитиною, труднощі у веденні домашнього господарства; через 10–15 років — насиченість один одним, дефіцит почуттів та ін.);

• труднощі, зумовлені несприятливими варіантами життєвого циклу (відсутність дітей або одного з подружжя, тривала розлука подружжя, наявність позашлюбної дитини тощо);

• ситуативні труднощі (серйозні захворювання членів сім'ї, значні майнові втрати тощо).

Самостійну групу причин сімейних суперечок та конфліктів серед подружжя становлять недостатні умови життя. На стосунки в сім'ї вкрай негативно впливає невпорядкований побут, безробіття, нестача фінансів. Частково ці конфлікти пов'язані з нездатністю або небажанням подружжя адаптуватися до нових ринкових відносин, які змушують багатьох людей змінювати професію, місце проживання, соціальний статус тощо. В сучасних умовах, коли молоді сім'ї не мають власного житла, вони змушені проживати в тісних перенаселених квартирах разом з батьками, що часто є конфліктогенним фактором. Окрім труднощів “притирання” один до одного молоде подружжя змушене переживати труднощі адаптації до старшого покоління, яке вже має усталений спосіб життя та власні звички. Усе це негативно позначається на стані сімейного життя. Процес управління конфліктами стає реалістичним і можливим за наявності таких умов:

• об'єктивне розуміння конфлікту як реальності;

• визнання можливості активного впливу на конфлікт і перетворення його на чинник самокоригування системи;

• наявність матеріальних, політичних, духовних, інформаційних та інших ресурсів;

• сформованість правової основи управління конфліктами;

• здатність соціальних об'єктів, що стали учасниками конфлікту, до залагодження своїх позицій, інтересів та поглядів.