Поняття та суть юридичного конфлікту

Юридичний конфлікт є різновидом конфлікту соціального та відтворює всі його головні риси та ознаки, але з особливостями, що притаманні правовій сфері. Згідно із думкою відомого конфліктолога Г.Зіммеля, конфлікт – це такий вид соціальної взаємодії, що зберігає свої типові риси незалежно від форм прояву. Отже, якщо класичне визначення конфлікту – це протиборство двох або декількох суб’єктів, що обумовлене протилежністю (несумісністю) їх інтересів, потреб, цінностей, норм чи систем знання, то в юридичному конфлікті зіткнення сторін певним чином пов’язано з правовими відносинами, з їх юридично значущими діями або станом.

Юридичний конфлікт, в його “чистому” вигляді, можна представити як протиборство суб’єктів права з приводу застосування, порушення або тлумачення правових норм. Звідси, привід та об’єкт юридичного конфлікту, його суб’єктивна складова, учасники, мотивація їх поведінки тощо повинні мати правові ознаки, а сам конфлікт, як правило, визиває юридичні наслідки. Можна стверджувати, що це найбільш цивілізована форма соціального протиборства, адже юридичний конфлікт здійснюється у межах певної процедури, його логічною основою є досить чітка й переконлива аргументація, а вирішення юридичного конфлікту, як правило, формалізоване та санкціоноване волею держави, або принципами і нормами міжнародного права (якщо йдеться про міжнародно-правові чи міждержавні конфлікти).

Сутність юридичних конфліктів досить яскраво розкривається через їх функції: виявлення та розв’язання протиріч особливо антагоністичних; пошук виходу з тупикових конфліктних ситуацій та створення засад для взаємодії на новому рівні. Якщо визнати, що поява конфліктів неминуча в нашому складному і протирічливому соціальному просторі, то слід також погодитись, що у наслідках юридичного конфлікту закладені стимули щодо утримання соціального балансу політичної врівноваженості та стабільності правової системи, наприклад: удосконалення чинного законодавства; правові процедури розв’язання спірних суперечок; юридизація політичних стосунків; “зв’язання” правовими механізмами невпорядкованих ринкових відносин; тощо.