Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лабораторний практикум





для студентів напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та інженерія"

денної та заочної форм навчання

 

 

Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам     Підписи авторів: _________________О. С. Бессараб   _________________Г. М. Бандуренко   _________________Т. М. Левківська   «___»____________2014 р. СХВАЛЕНО на засіданні кафедри технології консервування Протокол № 9 від 11.02.2014 р.

 

Київ НУХТ 2014


Технології консервної галузі: лабораторний практикум для студ. напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та інженерія” ден. та заоч. форм навч. / уклад.: О. С. Бессараб, Г. М. Бандуренко, Т. М. Левківська. – К.: НУХТ, 2014. – 131 с.

 

 

Рецензент І.Ф. Малежик, д-р. техн. наук, проф.

 

Укладачі: О. С. Бессараб, канд. техн. наук, проф.

Г. М. Бандуренко, канд. техн. наук, доц.

Т. М. Левківська, канд. техн. наук

 

Відповідальний за випуск О. С. Бессараб, канд. техн. наук, проф.

 

Видання подається в авторській редакції


 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Дисципліна “Технології консервної галузі ” базується на попередніх курсах неорганічної, аналітичної, органічної, фізичної і колоїдної, біологічної хімії, технічної мікробіології, теоретичних основ технологій харчових виробництв, технохімічного контролю.

Мета викладання дисципліни – дати досить широкий і глибокий комплекс знань у галузі теорії, методів та засобів консервування харчових продуктів, що дають змогу технологу науково обґрунтувати та керувати технологічним процесом з метою одержання високоякісних харчових продуктів та раціонального використання продовольчої сировини.

Головним завданням дисципліни є вивчення:

складу, структури і властивостей харчової сировини, напівфабрикатів і готової продукції; змін, які відбуваються у продуктах і способів найбільш ефективного регулювання цих змін у бажаному напрямі способом температурних взаємодій із залученням додаткових регулюючих факторів;

технології виробництва головних видів консервної продукції, шляхи її інтенсифікації і підвищення якості; змісту окремих операцій технологічного процесу і аналіз їх апаратурного оформлення; взаємозв’язку технології, обладнання галузі і системи керування;

перспектив розвитку технології консервування харчових продуктів на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу у галузі фундаментальних і прикладних наук.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати біохімічні, мікробіологічні, біофізичні, теплофізичні основи та правила консервування харчових продуктів; вимоги, що висуваються до сировини і готової продукції; технологічні режими оброблення сировини й виробництва консервів; принципові схеми технологічних процесів; шляхи інтенсифікації та підвищення ефективності технологічного обладнання;

вміти розробляти різні технологічні умови виробництва консервів; виконувати необхідні технологічні розрахунки; вибирати найбільш ефективне технологічне обладнання; здійснювати керівництво технологією виробництва.

отримати навики визначення якості харчових продуктів та їх змін у процесі технологічного оброблення; оцінки технологічної ефективності умов консервування; визначення режимних параметрів процесів консервування.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

 

ВИЗНАЧЕННЯ СОКОВИТОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ

ТА СТУПЕНя ПОШКОДЖЕННЯ КЛІТИННИХ МЕМБРАН

у процесі ЇЇ ПОПЕРЕДНього ОБРОБлення

 

Мета роботи: експериментально дослідити вміст соку у різних видах плодової і овочевої рослинної сировини та визначити ефективність попереднього оброблення сировини перед пресуванням.

Завдання на виконання роботи: визначити соковитість рослинної сировини ацидометричним і рефрактометричним методами; дослідити ступінь пошкодження цитоплазматичних мембран плодових клітин різними способами - холодом, теплом, електричним струмом тощо.

 

1. Основні теоретичні положення.

Соки – це рідка фаза плодів, що складається з води і розчинених у ній речовин. Плоди, ягоди та овочі містять 80 – 90 % соку, який міститься в клітинних вакуолях, протоплазмі і частково – в міжклітинному просторі. Вміст соку залежить від виду сировини.

Для визначення соковитості – кількості соку у плодах та овочах найчастіше використовують ацидометричний метод. Суть його полягає у тому, що визначивши кількість будь-якої розчинної речовини у сировині та соку, можна розрахувати соковитість сировини. Найпростіше визначити вміст органічних кислот.


Виведення формули для визначення соковитості

сировини за вмістом органічних кислот

Позначимо: С – соковитість, %; М – маса сировини, кг; К1, К2 – кислотність відповідно сировини і витягнутого з неї соку, %.

Маса кислоти у сировині: ; (1)

 

Маса соку у сировині: ; (2)

 

Маса кислоти, що міститься в соку: ; (3)

 

Але за передумовою: (2) = (4), тобто (4)

 

Звідки: 100МК1 = МСК2;

 

% (5)

Ацидометричним методом користуються для встановлення соковитості плодів з досить великою кислотністю. У разі дослідження низькокислотної сировини застосовують рефрактометр з подальшим використанням формули (5), де К1 і К2 означають вміст розчинних сухих речовин у сировині і витягнутому соку.

У виробничих процесах кількість отриманого з сировини соку часто має вирішальне значення. Цей показник залежить від багатьох факторів – способу витягання соку, виду обладнання, якості сировини тощо. Але головним чинником залишається ступінь пошкодження клітинних мембран у сировині (або м’яззі). Тому, для збільшення виходу соку користуються методами попереднього оброблення, найпоширенішими з яких є механічне подрібнення, теплове оброблення, заморожування, оброблення ферментними препаратами чи електричним струмом. Головна мета цих методів – досягнення максимального пошкодження клітинних мембран.

З метою раціонального використання сировини, вибору доцільної технології та створення керованого процесу постає необхідність визначення оптимального ступеня пошкодження клітинних мембран плодоовочевої сировини під час її попереднього оброблення у разі застосування першого чи другого методу.

Це визначення ґрунтується на такому. Якщо цитоплазмові мембрани рослинних клітин пошкоджено, то вміст клітин легко вимивається холодною водою, а якщо вони цілі, то, зрозуміло, їх вміст вимити важко. За кількістю тих чи інших розчинених у клітинному соку речовин, які містяться в пробі м’язги до і після її промивання холодною водою, можна робити висновок про кількість пошкоджених клітин.

Як уже було зазначено, найпростіше і найзручніше визначати загальний вміст органічних кислот. При цьому, частка пошкоджених клітин у м’яззі, %

(6)

де К1 і К3 – кислотність м’язги до і після промивання її холодною водою.

 

Примітка. Велике значення для отримання достовірних даних мають режими промивання м’язги холодною водою. Якщо таке промивання проводити довго, то вилужуванню піддаються не тільки пошкоджені, а й цілі клітини, бо цитоплазмовим оболонкам плодових клітин властива деяка проникність навіть в неушкодженому стані.

2. Прилади, лабораторний посуд і матеріали (на 1 підгрупу студентів): ваги технічні – 2; рефрактометр прецизійний – 2; водяна баня – 4; подрібнювач рослинної сировини – 1; колби мірні, місткістю 250 см3 – 8; колби конічні місткістю 100, 250 см3 –8; колби конічні місткістю 250 см3 – 8; склянки хімічні місткістю 100 см3 – 4; випарні чашки місткістю 100 см3 – 4; банки скляні СКО 1-82-1000 – 4; піпетки градуйовані об’ємом 10 см3 – 8; піпетки градуйовані об’ємом 20 см3 – 8; бюретки на 50 см3 – 4; штативи з кільцями – 4; лійки – 4, скляні палички – 8; фільтрувальний папір; марля; фенолфталеїн; 0,1 н NaOH; сировина – яблука, груші, виноград, сливи тощо – по 500 г (всього 2 кг).








Date: 2015-10-19; view: 455; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.015 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию