Дошкільного віку

У дошкільнят увесь кістково-м'язовий і зв'язковий апарати ще дуже слабкі, перебувають у стадії розвитку й тому не слід перевантажувати їх. У дітей в цьому віці ще недостатньо розвинені стопи, а ще молодші тримають їх майже паралельно. Розгортання стопи з віком поступово збільшується, що зумовлено співвідношенням частин тіла і центром ваги. Зважаючи на це, на заняттях не можна форсувати формування виворотності, а слід проводити навчання у невиворотних позиціях – першій і третій.

Швидкість рухів залежить від швидкості протікання фізіологічних процесів у нервово-м'язовому апараті та центральних відділах нервової системи. Паралельно з віком, розвитком дитини зростає і швидкість ходи. У своїй роботі педагог-хореограф повинен все це враховувати і не перевтомлювати дітей невідповідними їхнім психофізіологічним можливостям темпами й тривалістю занять.

Точність відтворювання м'язового напруження у дітей семи – десяти років ще невелика, а у дошкільнят – просто мала, як і здатність нервової системи до більш тривалого підтримання стану безперервного збудження нервових центрів при статичному напруженні. Тому не можна дітей дошкільного віку ставити в позу на тривалий час, як, наприклад, заняття біля станка у формі, загальноприйнятій для класичного танцю. Виходячи з цього, педагог повинен пам'ятати, що тривалі навантаження під час вивчення танцю в одному й тому ж ритмі давати не слід, а треба чергувати їх з фазами переключення, відновлення і стимуляції моторики у вигляді більш легких м'язових зусиль.

Особливість дошкільника і в тому, що він все сприймає через гру. Найсильнішим засобом в розвитку, тренуванні й діяльності всіх функцій нервової системи дошкільнят є гра. У грі вони пізнають життя, ігрові прийоми загострюють у них інтерес до об'єкта, посилюють увагу, розумову діяльність і емоційну сферу.