Тема 16. Поради щодо проведення перших уроків

Розпочинаючи свою роботу з дошкільнятами, педагогу необхідно перш за все познайомитися з дітьми, придивитись до них, збагнути їхні вдачі (наскільки це дозволяє перше враження). З цією метою на першому занятті він пропонує їм назвати ігри, в які вони люблять грати, записує імена тих, хто назвав ігри, та назви ігор. В залежності від кількості названих ігор діти грають в них протягом двох-трьох занять. Пропонуючи гру, дитина розповідає її зміст і правила. Діти зацікавлені, кожен нетерпляче чекає її початку. Створюється радісна, невимушена атмосфера, діти почувають себе вільно, їм весело, а педагог має можливість, спостерігаючи за грою, познайомитись з ними ближче. Свою захопленість, радість діти виявляють жваво, галасливо, але педагогу не слід втихомирювати їх, руйнувати цей необхідний для виявлення емоцій шум. Треба дати їм погаласувати, а після цього спокійно і лагідно сказати: “А тепер почнемо гру”. Відповідний прийом слід застосовувати й у всій подальшій роботі.

Несміливі, сором'язливі, загальмовані у своєму розвитку діти не називатимуть ігор і не одразу долучаться до них. Змушувати їх брати участь у грі всупереч їхньому бажанню не слід; вони ще більше замкнуться, і тоді важко буде вивести їх із цього стану. У подальшій роботі таким дітям треба приділяти більше уваги, ніж іншим. Закінчивши період “знайомства” (приміром, три заняття), педагог переходить до процесу навчання.

На першому занятті діти вчаться ходити, починаючи крок з носка, оскільки без вироблення правильної ходи й постави не можна приступати до вивчення танцювальних рухів. Залучати до виконання завдання треба всіх дітей, бо довго сидіти спокійно їм важко, вони почнуть крутитись, увага розсіюватиметься. Групу слід розділити на дві підгрупи.

Зауважень по ходу завдання давати не слід, щоб не заважати дітям зосереджуватись, але спостерігати за ними треба. Після закінчення завдання варто похвалити їх, врахувавши найслабкіший епізод у виконанні, зробити одне загальне зауваження і повторити завдання вдруге.