О о В о х

Й, її

а|

Я В

А

Я 2

Я ге

я _л . і-ч о

Є о

Р. о ю

>я 'я

Я

Я о

Експортної продукції о

певної

І

А в

душу населення в них є практично рівними.

1 4 Характеристика основних показників

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ

санкціонування будь-якої економічної системи, в тому

ний

ми Уся сукупність показників подано на рис. 1 .і.

О.

ЇЙ

й О ш я >ч А

X Ч О «

'5

X О

Gt;> X

Аі

X Я О

Са ц и о

О д

І о

X О.

Б І1

М о «2

Я Я о і

я я о.3 | 1| |

II

2 3 2 3

Ї

Ео

О

.

1і

А 1

о к >^

° ч

І

Ю

О

Я д

В

О

Я

о о н я ^ °

Я ° Я:—

Я:— св О

Ш

^&

В

X м О

З 5 а

•-«ю ■

Я о Ч

П І-. і

о о,

Сп о

29

Я о он

О

Я

О

Ю

О

П

Ьяяя

Показники обсягів. До даної групи показників, які характе­ризують кількісні параметри зовнішньоекономічних зв'язків, слід

віднести:

• обсяг експорту товарів — вивезення та реалізація товарів

національного виробництва за межами країни;

• обсяг імпорту товарів — ввезення та реалізація товарів іно­
земного виробництва на території країни;

• зовнішньоторговельний оборот — сукупний об'єм експорту -
імпорту товарів за визначений період часу (як правило, за рік).

ЗТО = Е +1,

де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;

Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);

І — обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Має два виміри: вартісний та фізичний обсяг. Вартісний обсяг розраховується за певний період часу в поточних цінах відповід­них років із використанням поточних валютних курсів. Фізичний обсяг розраховується у фізичних величинах;

• генеральна (загальна) торгівля — вартість зовнішньоторго­вельного обороту та вартість транзитних товарів. Показує загаль­не зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ = Е + І + Т,

де ГТ — генеральна (загальна) торгівля; Е — вартість експорту; І — вартість імпорту; Т — вартість транзиту;

• спеціальна торгівля — чистий зовнішньоторговельний обо­
рот, тобто продукція, завезена в країну або вивезена з неї:

• реекспорт — обсяги вивезення раніше завезеного товару;

• реімпорт — обсяги ввезення раніше вивезених товарів;

• до обсягів зовнішніх інвестицій відносяться цінності, що
вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної ді­
яльності з метою отримання прибутку або досягнення соціально­
го ефекту.

Показники інтенсивності зовнішньоекономічних відносин можна поділити на дві підгрупи: показники обсягів зовнішньо-1 економічної діяльності на душу населення та показники інтегро- ] ваності країни до світової системи господарювання.

До показників обсягів зовнішньоекономічної діяльності на] душу населення відносяться: експорт на душу населення, імпорт]

душу населення, зовнішньоторговельний оборот на душу на-елення, іноземні інвестиції на душу населення. Експорт на душу населення розраховується за формулою:

д.н _к.

де Ед _н — обсяг експорту на душу населення в даному році; Езв р — обсяг експорту у звітному році; ^ — кількість населення у країні. Імпорт на душу населення розраховується за формулою:

-д.н _к,

де Ід.н — обсяг імпорту на душу населення у звітному році;

і'зв.р — обсяг імпорту в звітному році;

К — кількість населення у країні.

Зовнішньоторговельний оборот на душу населення розрахову­ється за формулою:

ЗТО,

зто_д.„=-

де ЗТОд.н — обсяг зовнішньоторговельного обороту на душу на­селення у звітному році;

ЗТОзв.р — обсяг зовнішньоторговельного обороту у звітному році;

К — кількість населення у країні.

Іноземні інвестиції на душу населення — це відношення обся­гів іноземних інвестицій у звітному році до кількості населення в Україні.

Основними показниками інтегрованості, які використовують­ся для визначення рівня відкритості національного господарства та участі країни в міжнародному поділі праці, є експортна, імпор­тна, зовнішньоторговельна квота та показник інтенсивності внут­рішньогалузевого обміну в міжнародній торгівлі.

Експортна квота — це якісний- иоказкщ, який характеризує значимість експорту для економіки в цілому*Ьокремих галузей із тих чи інших видів продукції. В рамках усього національного го­сподарства вона розраховується як співвідношення вартості екс­порту (Е) до вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) за відповідний період у відсотках:

-•100%.

ВВП

Імпортна квота — це якісний показник, що характеризує значимість імпорту для економіки країни і окремих галузей із рі­зноманітних видів продукції. В рамках всього національного гос­подарства імпортна квота розраховується як співвідношення вар­тості імпорту (І) до вартості ВВП:

-100%.

ВВП

Крім вищезазначеного показника, в окремих випадках доціль­но розраховувати коефіцієнт імпортної залежності країни, який визначається як відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах унаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфіко­ваних кадрів через причини економічного та політичного харак­теру.

Зовнішньоторговельна квота визначається як співвідношен­ня сукупної вартості експорту у імпорту, поділеної навпіл, до ва­ртості ВВП у відсотках:

400%

Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну в міжнароднії торгівлі відображає паралельний експорт та імпорт виробів тіе самої галузі даної країни (або групи країн) за певний період.

Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами ви­значається за формулою:

(£,+/,)-£,-/,

І/, =

або

-•100%,

- - інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країна-

Н\ — рівень внутрішньогалузевої торгівлі; Е\, її — відповідно експорт та імпорт галузі.

Показники, які характеризують структуру зовнішньоеконо-' них зв'язків, — це: товарна, географічна та інституціональна ^МІр_укТури зовнішньоекономічних відносин.

Під товарною структурою розуміють показники розподілу ^спорту й імпорту за основними товарними позиціями. Тому розрізняють товарну структуру експорту та товарну структуру імпорту. Під товарною структурою експорту розуміють система­тизацію за певними ознаками сукупності товарів, що вивозяться з країни, а товарна структура імпорту — це, відповідно, системати­зацію за певними ознаками сукупності товарів, що ввозяться до країни.

Даний показник дозволяє виявити ступінь розвитку економіки країни. Так, якщо в товарному експорті країни домінують готові вироби, то функціонування економічної системи вважається ефе­ктивним або країна на інтенсивному шляху розвитку. Якщо ж пе­реважає сировина чи напівфабрикати, то фактично країна йде екстенсивним шляхом розвитку, тобто живе за рахунок майбут­ніх поколінь, використовуючи природні надра.

З метою поглибленого дослідження експортних операцій ви­користовуються індекси диверсифікації та концентрації екс­порту. Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилен­ня товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Він використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є досить різнобічним і розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується фор­мула:

Де 8] — індекс диверсифікації експорту;

Щ — частка г-го товару в загальному експортіу;

А,- — частка г-го товару в загальному експортіу.

Недоліком даного показника "є йо'^ІР'їшачйа залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і, насамперед, від коли­вання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експор­ту країни.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосо­вується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий

з-⁸¹

спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН) він має вигляд:

До темпів росту зовнішньоекономічних зв'язків відносяться: темпи росту експорту, темпи росту імпорту, темпи росту зовніш­ньоторговельного обороту:

темпи росту експорту

Я/— індекс концентрації експорту країни у (/ — індекс країни);

239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

і — індекс товару (від 1 до 239);

X; — вартість експорту 2-х товарів країною^;

X — загальна вартість експорту країни у, яка розраховується за формулою:

₆._р

де Тр.е — темпи росту експорту;

Ез.в.р — обсяг експорту у звітному році; Е_б.р — обсяг експорту в базисному році; темпи росту імпорту

100%,

Під географічною структурою розуміється розподіл зовніш­ньоекономічних операцій за групами країн та регіонами. Даний показник не тільки характеризує ступінь розвитку зовнішньоеко­номічних відносин держави з іншими країнами світу, а й показує певну залежність держави від взаємовідносин з тією чи іншою країною. Показовими є відносини України та Росії. Більше 50 % імпорту в Україну припадає на Російську Федерацію, яка факти­чно є монополістом енергоносіїв на ринок України.

Для прийняття різнопланових рішень у сфері міжнародних економічних відносин доцільно також розраховувати індекс гео­графічної концентрації експорту (або імпорту) товару, який характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера).

Інституціональна структура — це розподіл зовнішньо­економічних зв'язків за суб'єктами та методами товарного об­міну. На наш погляд, досить характерний показник для визна­чення ефективності умов функціонування зовнішньоекономіч­ного комплексу країни. Так, збільшення частки товарообмін­них операцій чи угод про застосування давальницьких схем показує рівень тінізації економічних взаємовідносин у даній сфері діяльності.

Показники динаміки зовнішньоекономічних відносин. Да­ну групу показників можна систематизувати за двома підгрупа­ми: темпи росту та темпи приросту.

де Тр.і — темпи росту імпорту;

І₃.р — обсяг імпорту у звітному році;

Іб.р — обсяг імпорту в базисному році;

темпи росту зовнішньоторговельного обороту

•100%,

б.р

де Тр.._т.об — темпи росту зовнішньоторговельного обороту;

ЗТ0₃в.р — обсяг зовнішньоторговельного обороту у звітному році;

ЗТОб.р — обсяг зовнішньоторговельного обороту в базисному році.

До темпів приросту зовнішньоекономічних зв'язків можна віднести — темпи приросту експорту, темпи приросту імпорту, темпи приросту зовнішньоторговельного обороту:

темпи приросту експорту V.

!• ^пр.е~ Ір.е.зв.р' ір.е.б.рі

Д^е Т_Пр.е — темпи приросту експорту;

, — темпи експортуу звітно^ріфаці ^ б.р — темпи приросту експорту в базисному році; темпи приросту імпорту Т

^-- 1 пр.і Ір.і.зв.р Ір.і.б.рі

Де Т_пр.і — темпи приросту імпорту;

Тр.ілв.р — темпи росту імпорту у звітному році; Тр.і.б.р — темпи росту імпорту в базисному році;

з*

темпи приросту зовнішньоторговельного обороту

З- Т„_рзт0 = ТрЗТО.зв.р - Т_р.зтО.б.р,

Де Т_пр зто — темпи приросту зовнішньоторговельного обороту;

Т_р.зтозв.р — темпи росту зовнішньоторговельного обороту у звітному році;

Тр.зтоб.р — темпи росту зовнішньоторговельного обороту в ба­зисному році.

Показники результативності. Основними показниками, які кількісно і якісно характеризують стан зовнішніх економічних зв'язків у країні, є: платіжний баланс країни, торговельний ба­ланс, баланс послуг і некомерційних платежів, поточний платі­жний баланс, баланс руху капіталів, офіційні валютні резерви

країни.

Платіжний баланс є одним з найпоширеніших видів балансів у міжнародних розрахунках і якнайбільше відображає стан зовні­шньоекономічних зв'язків країни. Під платіжним балансом розу­міють співвідношення платежів країни за кордон та їх надхо­дження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс є ключовим поняттям міжнародної еконо­міки, оскільки він систематизує і тому дозволяє аналізувати вза­ємовідносини країни із зовнішнім світом. Практично лише на ос­нові вивчення платіжного балансу уряд спроможний зрозуміти основні макроекономічні проблеми не тільки з точки зору своїх чисто національних інтересів, а й з точки зору численних зв'язків країни з міжнародною економікою загалом.

Тому платіжний баланс — це ще й статистичний звіт, у якому в систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовніш­ньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.

На максимально можливому рівні і узагальненні платіжний баланс складається з: (1) потоків реальних ресурсів— експорту та імпорту товарів і послуг і (2) відповідних потоків фінансових ресурсів, що є оплатою за придбання або платежем за продаж відповідних фінансових ресурсів. Якщо надходження платежів перевищує витрати, тоді йдеться про активний баланс (активне, позитивне сальдо), у протилежному випадку йдеться про пасив­ний платіжний баланс (пасивне, негативне сальдо).

Таблиця 1,2 показує, що платіжний баланс включає ряд ста­тей. Найважливішим є торговельний баланс, який характеризує співвідношення експорту і імпорту товарів. Сальдо торговельно­го балансу — це різниця між вартісним обсягом експорту й імпо-

_ту товарів окремої країни. Якщо експорт товарів перевищує ім­порт товарів, то сальдо позитивне «+», якщо імпорт перевищує, то сальдо негативне «-».

Таблиця 2,1