Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
КомуністамВін не робив нікому злого І доброго теж не робив, Ото і всього, що всім посміхався, Що всім обіцяв все і, задоволений, Як кіт куснем м’яса, – Дивився, мовчав і пив. А не ідеали про щось сперечались, творили І вірили у Комунізм. І коли ми, здавалось, наблизились до нього – До Комунізму – Десь загубився той віз, що нас віз. Першого комуніста питаю: – Де віз? А він головою киває: – Пішов ти кобилі під хвіст! Другого теж питаю: – Моя хата скраю. Третьому голову впер у мангал! А він кричить: – Я – ідеал! І всі говорили, що всі – ідеали, І мов хом’яки, всі соплі жували. І кожен кричав, що людей він любив... А що ж для людей ти конкретно зробив? Кого і коли ти, скажи, захистив, Коли навіть батька, братів не щадив? Отакий він був комуніст – ідеал, Бо думав про себе, про свій капітал. Таким був і Петя – мій друг комуніст, Такий і Петро Симоненко – двоїст. Одне думає, а інше говорить, Щоб весь мій народ десь в Сибір запроторить, Зробити іще геноцид над народом, Аби той забувся зовсім свого роду. А зараз, погляньте, як він розпинається, Невже хтось і справді ще вірить, Що він так для нас, вибачайте, старається? Комунізму не було і не буде, Досить про це навіть мріяти, люди. Хіба той забор, що в Мостищах мурує, Невже, ви вважаєте, вам подарує? Усе це – утопія, маріння, люди. Затемнення розуму. Цього не буде. Бо потяг, що йшов в Комунізм – проморгали Не ти і не я, а оті ідеали, Які все, що бачили, те і хватали, Ще більше ніж тигри, гієни й шакали. Отакий він ідеал, Що в дитинстві з печі впав. І хай буде це між нами – Є і безсловесні хами. Бо, щоб в нас усіх не була хата скраю, То якого б ще треба було людям раю? А, пригляньтесь, ви до Ради, Хто ж народ наш підло зрадив? Цифра за триста вам що‑небудь каже? Чухайтесь довше – скаже!!! 28.10.2001 р.‑14.07.2004 р.
ЄВНУХИ Кажуть, що в державі нашій буде безробіття І що вивезуть, нарешті, все з Союзу сміття. Я ж не вірю в те що кажуть, а вірю в резерви, Бо у нас ще є дівчата. Не дівчата – перли. І хоч ще вони в підпіллі розважають свиту, Бо у нас це все в Союзі роблять шито‑крито, Але впевнений, що скоро відкриють притони, І до нас з усього світу підуть враз мільйони. Бо роботу цю у світі і в нас полюбляють, А то, де в бюджет взять гроші, євнухи питають. 25.5.1990 р.
|