Про щедрих

В нас знать завжди буває щедра,

Якщо комусь ламає ребра.

21.11.2007 р.

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО

Кравчук Л. М.

Ми живем в такій державі,

Де любов і благодать

В нас межує із стрептизом,

Де вже нічого знімать.

Одним словом, на Вкраїні

Ніби стали всі блатні:

Ніби курочки – дівчата,

Ну а хлопці, як півні.

Приучають любих наших

Бути незалежними,

Як же наших добродіїв

Не назвеш чудесними!?

Поки ми розбагатієм,

То пани натішаться,

От і маєм те, що маєм,

Хоч бери і вішайся.

13.8.2001 р.

ДОМОВИЛИСЬ...

Сидять Стрельцов із Осипович

І бідні аж плачуть:

– І кому б це в УВК в нас

Іще насвинячить?

– Давай вигоним Шульмейстра,–

Васька їй картавить.

– О, не час ще, нехай рами

На балкон поставить.

– Ну, тоді давай Івана,

Щоб не мучив спини.

– Хто ж нам буде доставляти

В школу запчастини?

– Ну, тоді давай поета,–

І схопивсь за груди,–

Тільки ж хто тоді всі плани,

Нам писати буде?

– Ну тоді звільнять прийдеться

З нас когось одного.

– Непогана це ідея,

Знать хотів би, кого?

5.3.1981 р.

НА ПЕРЕХРЕСТІ

Дідок в Комуну торби ніс,

А тут іде Капіталізм.

–Що ти несеш? – в дідка питає

І хитро в очі зазирає.

–Несу усе своє життя

Із Небуття у Небуття.

–А можна глянуть хоч би оком,

Що в тебе в торбі, що йдеш боком?

І показав дідок під ніс –

Оте, що дав Соціалізм.

20.5.2003 р.

ЯКЩО ВИ ПРИ ВЛАДІ

У людей на хліб, на сало

Ні гроша немає,

Ну а Кучма, так як тиждень,

По світах гасає.

Світ, немов на недоумка,

Пальчиком показує,

Ну а він по лікоть руку:

– Ось вам всім! – показує.

17.1.2000 р.

ХТО МЕНІ ДОПОМОЖЕ?

Думав, що працюю на державу,

А воно насправді – на дермо,

На оте, що всіх нас обікрало

І до нитки всіх нас роздягло.

Завтра ось на пенсію піду я,

Хто мені з вас допоможе, хто?

Хто мені такую дасть зарплату,

Щоб було на хліб і на пальто?

Чи мені податися у Штати

Та чи мало там своїх старців?

Чи піти, щоб писк Павлу нам’яти,

Що залишив всіх нас без штанців?!

20.2.2000 р.