Новому Цезарю

Мої діти не будуть міністрами.

Я не хочу, щоб їх кляли,

Як вони будуть дудлить каністрами

Спирт і чачу, як воду воли.

Нехай краще траву косять косами,

І волам заглядають під хвіст,

Аніж стануть пихатими босами,

Як сьогодні у нас комуніст.

Нехай краще у полі зеленому

Крутять всі кобилицям хвости,

Аніж стануть іще одним Сталіним,

Аби потім всім душі трясти.

Нехай краще у полі під спекою

Цілий день боронують поля

І любуються в полі лелекою,

Ніж дріматимуть там, як теля.

Нехай краще, ніж здружаться з цезієм –

Та щоб чорт їх таких забрав!!!

Або стануть, не дай Бог, ще Цезарем,

Щоб з‑за них хтось прокляв ще й мене.

9.1.1990 р.

ПРАЦЬОВИТИЙ

Я все, що мав, те і роздав,

А кажуть, що не працював.

11.3.1999 р.

ШАХРАЇ

Мої друзі гуляють у лісі,

П’ють шампанське, горілку, коньяк.

Всі вони поступили у партію,

Я ж не хочу ніяк.

Й не тому, що не п’ю я шампанського,

Чи не хочу гульнуть, як пани –

Бо себе і людей поважаю

Тих, яких обкрадають вони.

В них девіз: "Аби всіх обдурити".

Я ж не можу терпіть брехунів,

Бо не хочу я бути похожим –

На партійних отих шахраїв.

9.8.1969 р.

ПРАВО

Кожен має право на своє життя,

На курорт, на працю і на почуття.

– Кожен має право,– так сказав Аллах.

Та одне – на ділі, інше – на словах.

Тільки про робочих чомусь всі мовчать,

Бо у них найбільше прав, щоб працювать.

І нехай хоч лобом б’ється об ослін –

Прав на відпочинок не доб’ється він.

А тому й не дивно, що ота вся свита,

Як свиня погана, рветься до корита.

А тому й не дивно, що усім панам

Сочі за шкідливість, а робочим – БАМ.

23.4.1990 р.

ВИНУВАТІ

Ні краси, ні якості, ні кількості,

Просто – запланована брехня.

Ніби хтось навмисно коїть підлості,

Щоб звернуть на масіньке ягня,

Бо воно, що не кажіть – найменше.

І про те усі повинні знать:

Що найменші – вічно винуваті,

Як вовки із ложками сидять.

21.4.1990 р.