Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






НА УЗБІЧЧІ ЖИТТЯ





Перейшов своє я жито,

Йду вже по "обочині".

Мої ноги, мої думи –

Ніби потолочені.

Відчуваю, що для себе

Вже часу не стало,

Відібрала рідна влада

Навіть хліб і сало.

Везуть харчі з України

За моря, за гори,

Ми і так прожити зможем –

Ми ж бо вернигори!

Певно, в тім, що сплять вкраїнці,

Винен Кашпировський,

Що приспав усіх, як діток,

Гіпнозом заморським.

Я і сам став, ніби соня,

Мов найшло на мене!

Україна помирає –

Це поле зеленее,

На якому суху палку

Посадіть – і вродить!

А Вкраїна стільки років

З злиднів не виходить.

Бідні люди утікають

З дому в світ за очі,

Щоб не чути, як в борделях

Багачі булькочуть.

Як казав колись Шевченко:

"На панщину гонять".

А сьогодні самі біжать,

І пси не догонять.

Та куди ж це так, народе,

Ти біжиш сьогодні,

Що працюєш, як бульдозер,

А такий голодний?

Ти, мій братику, молився

За Дніпро, за волю,

А вона пройшла повз тебе,

Як ведмідь по полю.

Й знову панщина нависла,

Ніби чорна хмара,

І невідано, за віщо

Всім така нам кара?

О, мій братику Тарасе,

Ми теж хочем волі,

Тільки як буть можем вільні,

Як онуки голі?

Коли стогне Україна

І лани голосять,

Що на кожнім перехресті

Милостині просять.

Мій народе, піднімайся!

Годі плазувати!

Україна помирає,

Помирає Мати.

І невже козацьку славу,

Силу Прометея

Поміняєм на об’їдки,

На життя лакея?

Будьмо ж гідними синами

Ми землі своєї!

Україна помирає

З милості чиєї?

Чи ж не ми в тім винуваті,

Що пани нагліють,

А за містом Катерини

П’ятаку радіють?

Плакать хочеться від того,

Що то наші діти,

Українці! Чи ж нам личить

Плазувать, тремтіти?

Ну хіба ж ми – українці

Не славного роду,

Чи не час вже послужити

Рідному народу?

Чи не час вже олігархів,

Що нас згвалтували –

Запрягти у плуг, тих гадів,

Щоб відпрацювали!

Щоб ті болі і ті муки,

Чим нас наділили,

Щоб самі з корита того,

Того ж і відпили!!!

Українці, просипайтесь!

Годі, хлопці, спати!

Україна помирає,

Помирає – Мати!

1.7.2001 р.

 






Date: 2015-10-18; view: 103; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.004 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию