Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ПОВСТАНЬ, УКРАЇНО!





Що сталось з народом? Ніяк не збагну.

Всі в паніці, всі в ейфорії,

Готовий сусіда сусід розтерзать,

Що той посміхнувсь до Марії.

Що сталось з народом? Ніяк не збагну,

Де людяність ділась, порядність?

Всі збуджені надто, схвильовані всі,

Куди ж зникла в нас делікатність?

Мов неї у нас й не було,

Всі гени у всіх помінялись,

І ми в якусь мить стали зовсім не ті,

Що вічно до всіх посміхались.

Не ті, що сміливо дивились вперед,

Летіли на Марс, на Венеру,

Куди ж ми сьогодні, скажіть, летимо,

В яку ми попали холеру?

Любою ціною щоб розбагатіть,

Когось обдурить, облапошить!

Неначе без цього не можна й прожить,

І скрізь тільки й мови про гроші!

Де взять? Де знайти? Заробить чи віднять?

По суті, то вже неважливо,

Всі хочуть весь рік на Канарах "конать",

А жить безтурботно й щасливо.

Такий і сусід мій, таким став і брат,

Всі стали молитись нахабству,

А жінка доконує: ото будеш знать,

Як вірити Кучмі й начальству.

Й ніхто не спитає: чого хочу я?

Й чи довго в цім світі радіти?

Та знаю, що світ – то велика сім’я,

А ми всі разом – його діти.

При владі хто був, той усе захопив,

Прибрав він до рук все, що бачив,

І хто ж його правом таким наділив

І апетитом собачим?

Державу мою розтягли, рознесли,

Як вівцю голодні шакали,

Бандитизм поголовний – куди не піди –

Скрізь слуги себе показали.

Стоїть старий дід. На березку схиливсь,

І б’є кулаком себе а груди:

– Невже цей кошмар, що на нас наваливсь,

Невже це зробить могли люди?

Невже це мої земляки‑козаки,

Якими пишалась держава!?

За скільки ж срібляників честь продала

Оця очманіла орава?

А може в нас честі й зовсім не було,

То – вигадки просто фанатів?

О, ні! Я не вірю, бо честь в нас була,

Коли не було в нас магнатів.

Б’ють дзвони на сполох по нашій землі

І будять народ просипатись,

Повстань, Україно, держава рабів,

Пора вже від слуг визволятись!

Вже гніву нема, щоб увесь передать,

Усе, що в душі накипіло,

Пора вже сокири гострить починать,

Ще поки ми маємо тіло.

Ну що ж бо ви, хлопці, чому мовчите?

То де ж ваша доблесть і слава?

Чи ждете, щоб зовсім вже вас роздягли,

І внуки колись заплювали!?

22.4.2003 р.

 






Date: 2015-10-18; view: 138; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию