Спритність - розв'язання нових рухових завдань

Цс - спосіб дії мислячого тіла, через який невідоме перетворюється на відоме, опановане в рухах. Спритність і пластичність рухів прояв­ляються не лише при розв'язанні нових рухових задач. Зрозуміло, нові задачі характерні для новачків. Але це не зовсім так. Якщо розглядати рухову навичку як затверділу, раз і назавжди незмінну систему рухів, то про спритність не може бути й мови. Для цього треба зруйнувати стереотип навички, вийти за його межі, знайти в рухах резерви і пере­творити їх на свідомо керовані елементи дії.

У дійсності, як було зазначено раніше, автоматизована дія - рухо­ва навичка - зберігає в собі певну гнучкість, пластичність. Коли в ході тренування збільшується енергія, набувається досвід і майстерність, тоді стара форма рухів стає неадекватною можливостям людини. Тре­ба їх узгодити, знайти нову, відповідну можливостям форму. Ось у та-

кому випадку і виникає потреба в спритності - знайти новий спосіб розв'язання нової задачі.

Спритність особливо потрібна і цінна тоді, коли виникає потреба перевчитись, створити нові системи рухів. Ці особливості належать до функції діяльного мислення, і його не можна компенсувати, хоча б частково, за рахунок активності образного і символічного мислення (вони ведуть тільки планувальну роботу, створюють образи рухів).

Дійове мислення веде технічну роботу по реалізації образу в мате­ріальну конструкцію рухів.

Справедливим є ствердження, що в образі будується наступна дія.

Усе це являє собою сенсомоторну культуру - мистецтво досягати гар­монійного розвитку за допомогою вправ, організованих у певну систему. Крім того, опанування цим мистецтвом сприяє розв'язанню ряду задач:

а) через психомоторну дію збагнути розумом ідеї добра, істини
й краси, які живуть у кожній людині, перетворити їх душевні бла­
га - моральні, пізнавальні та естетичні, а значить, сформувати творчу
культуру людини;

б) майстерно засвоєні психомоторні дії дозволяють раціонально
заповнити дозвілля, приємно проводити час, сприяти відновленню сил
для творчої праці;

в) психомоторна дія очищує душу, приводить почуття і думки в
гармонію з предметом дії.

Цим сенсомоторна культура людини відрізняється від інших куль­тур: людина створює її для себе, і потрібна тільки безперервна праця над собою протягом усього життя.

Ось функції психомоторики:

1) служити генератором енергії;

2) зароджувати наші думки і образи;

3) бути мірою наших можливостей у просторі і часі.

Названі три функції психомоторики відповідають: І) механізму енергопотенціалу; 2) психомоториці; 3) механізмам душі: мисленню, почуттям і уяві - критичності людини.

Дія - засіб діяльності Функції дії

З чого складається психомоторна дія?