Творчість

Будь-яка праця, фізична і розумова, може за певних суспільних умов ставати творчою діяльністю.

У різних видах праці творчість має свої особливості, зумовлені змістом і характером діяльності, її обставинами та індивідуальними рисами працівника. Разом з тим усі види творчої діяльності мають і спільні риси.

Творча діяльність зумовлюється потребами суспільства. Усвідом­лення цих потреб є джерелом різних задумів, ідей, проектів.

Починається творча діяльність з виникнення певного задуму, а саме: змінити методи, прийоми роботи в тій чи іншій галузі, створити нове знаряддя, сконструювати нову машину, здійснити певний науковий експеримент, написати якийсь художній твір, створити музичну п'єсу, намалювати картину тощо.

Для здійснення творчого задуму потрібна попередня підготовча робота, яка полягає в обмірковуванні його змісту, з'ясуванні деталей, шляхів реалізації та збиранні потрібних матеріалів. Така підготовча робота характерна для творчості конструктора-винахідника, вченого, письменника, митця. Вона часто буває довготривалою. Відомо, що Ч. Дарвін понад ЗО років збирав наукові матеріали для написання своєї праці "Походження видів".

Після підготовчої роботи відбувається сама реалізація творчого за­думу, яка теж може тривати протягом різного часу залежно від змісту завдання, рівня його складності, підготовки особистості та умов твор­чої праці.

Здійснення творчого задуму являє собою велику й напружену пра­цю, яка потребує участі та піднесення всіх сил людини. Вона вимагає максимальної зосередженості свідомості людини на предметі твор­чості. Ця зосередженість буває настільки значною, що працівник, за­хоплений своїм завданням, не помічає, що діється навколо нього. Во­на потребує докладання пізнавальних і вольових зусиль людини. "Я зрозумів, - писав К. СтаніславськиЙ про творчу роботу артиста, - що творчість - це насамперед повна зосередженість всієї духовної і фізич­ної природи", що "вона охоплює не тільки зір і слух і всі п'ять чуттів людини", вона охоплює "розум і почуття, волю і пам'ять, уяву".

Систематична, наполеглива і напружена праця є головною умовою успіху в творчості. За цієї умови частіше виникають ті миті творчого піднесення, які називають натхненням і за яких особливо успішно з'яв-

ляються нові способи розв'язання завдань, з'являються нові і продук­тивні ідеї, створюються центральні образи художніх творів тощо.

Натхнення характеризується напруженням усіх сил працівника, яке виявляється в емоційному захопленні предметом творчості та продук­тивному оперуванні ним. Воно виникає під час самої роботи як певний її наслідок, а не перед нею. Звідси випливас, що для успішного досяг­нення мети треба систематично і регулярно працювати, а не чекати на­тхнення. "Натхнення - це такий гість, який не полюбляє відвідувати лінькуватих" (П. І. Чайковський). Воно виникає після наполегливої ро­боти.

На творчу діяльність впливає почуття новизни справи, потреба в ній сучасників. У зв'язку з цим відбуваються мобілізація духовних сил і неусвідомлена, інтуїтивна поява нових образів, способів дій у ході розв'язання проблеми.

Успіх творчої праці залежить від того, якою мірою опанувала людина прийоми, техніку роботи, як вона ставиться до її результатів. Творчим працівникам властиве критичне, вимогливе ставлення до своїх творів.

Воно, зокрема, характерне для видатних поетів, письменників. Баль-зак по дванадцять і більше разів переробляв свої твори, часто до не­впізнанності змінював їх у коректурі. Аналогічне можна сказати про інженерів, наукових працівників.

Чим більше людина захоплюється самою працею, тим легше вона долає труднощі, з якими стикається, тим більше успіхів вона досягає в ній і тим більше задоволення дістає.

Творчий підхід до справи є необхідною умовою продуктивної діяль­ності, соціального і науково-технічного прогресу суспільства.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція діяльності: специфічно людська форма ак­тивності, спрямована на задоволення її різноманітних потреб.

Характеристика діяльності: регульованість свідомою метою, су­спільна природа, спрямованість на перетворення життєвого середовища.

Запитання для самостійної роботи

1. Чим зумовлена активність біологічних індивідів?

2. Що характеризує поведінку тварин як специфічну форму ак­
тивності?

3. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської ак­
тивності?

4. У чому полягає докорінна відмінність між поведінкою тварин і
діяльністю людини?

5. Якими є головні компоненти діяльності?

6. Як забезпечується контроль за процесом виконання діяльності?

7. У чому полягає механізм зворотної аферентації при виконанні дії?

8. У чому полягає суть процесу екстеріоризації дії?

9. У чому полягає суть процесу інтеріоризації дії?

10. Якою є послідовність етапів формування навички?

11. Що є показником досконалості навички?

12. Якими є характерні ознаки гри як різновиду діяльності?

13. Якими є характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?

14. Якими є характерні ознаки праці як різновиду діяльності?

15. Що за своєю сутністю означає для людини процес оволодіння
діяльністю?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи можна стверджувати, що різні види діяльності - це продук­ти суспільного буття людей?

2. Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

3. Чи завжди людська діяльність опосередковується суспільним
досвідом?

4. Чи відповідає наведена послідовність компонентів діяльнос­
ті реальній логіці її розгортання: актуалізація потреби, усвідомлення
мети, формування програми дій, визначення способу дій, реальне ви­
конання дій, коригування дій, результат?

5. Чи правильно вказана послідовність формування навички: де­
монстрація дії та пояснення ЇЇ елементів, спроби виконання дії, багато­
разове повторення дії - вправляння, коригування дії, автоматизація дії?

6. Чи можна стверджувати, що фізіологічний механізм явищ пере­
несення та інтерференції пов'язаний із стереотипізацією в діяльності?

7. Чи завжди соціальний досвід є необхідною умовою виконання
діяльності?

8. Чи можна стверджувати, що принципова відмінність між різни­
ми видами діяльності полягає в характері її результатів?

Завдання та проблемні ситуації

1. У наведених нижче прикладах визначте, що належить до руху,
а що - до дії:

а) щоб зупинити машину, водій збавляє газ, відключає зчеплення
і натискає на гальма;

б) щоб зменшити швидкість, водій так само зменшує газ і натис­
кає на педаль зчеплення.

2. В яких прикладах ідеться про вміння, навички, звички:

а) недосвідчений кранівник послідовно переміщує вантаж, пра­
цюючи по черзі кожним важелем. Вантаж рухається ніби стрибками і
по ламаній лінії, зупиняючись і змінюючи напрямок руху;

б) людина, що опанувала грамоту, швидко, не втрачаючи часу на
визначення типу речення, безпомилково ставить розділові знаки;

в) переходячи дорогу із світлофором, людина кидає погляд на
нього навіть тоді, коли рух транспорту відсутній.

3. Який зв'язок психіки та діяльності виявляється в описаній
нижче ситуації?

Вивчення людей похилого віку та довгожителів показує, що актив­ний зв'язок з навколишнім життям, посильна праця сприяють збере­женню життєвого тонусу особистості в процесі багатьох років. Якщо людина з тих чи інших причин припиняє професійну і громадську ді-

яльність, звільняється від будь-яких обов'язків і виконання пов'язаних із цим функцій, то це призводить до занепаду сил, прискорює старіння і спричинює глибинні зміни в структурі особистості.

4. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники сприяють продуктив­
ності формування навичок?

5. У чому виявляються і чим характеризуються втома та перевто­
ма? Як їм можна запобігти або зменшити їх?

Date: 2015-09-24; view: 511; Нарушение авторских прав