Словник термінів

Апріорі - знання наявне в свідомості до досвіду, передує досвіду.

Держава - спосіб організації влади в суспільстві.

Державно-правова теорія - форма наукового відображення дійсності, сукупність ідей, поглядів, концепцій, учень, уявлень про державу і право.

Державність - впорядковуючий принцип життя людей.

Доктрина - теорія, система поглядів - провідний теоретичний або політичний принцип у діяльності держави.

Закономірність - певна впорядкованість подій, відносна постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулятив-ність зв'язку між речами.

Егалітаризм - різновид утопічного соціалізму, що обстоює принципи зрівняльного розподілу засобів виробництва між дрібними приватними власниками і організації виробництва на основі індивідуального господарства.

Етатизм - соціологічна доктрина, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економічну і політичну та інші сфери життя суспільства.

Ідеал - уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини.

Ідеологія - система політичних, економічних, правових, моральних, етичних, філософських і релігійних поглядів, що виражають інтереси певних соціальних груп.

Ідея - первісна форма розв'язання наукової проблеми. Як форма пізнання навколишнього світу, ідея не тільки відображає об'єкт, але й виражає способи практичної реалізації знань про нього.

Іманентне - внутрішньо притаманне, на противагу трансце-дентному - зовнішньому.

Ісіхазм - етико-аскетичне вчення про шляхи єднання людини з Богом через «очищення серця» слізьми і самозосередженістю.

Категорія - «граничне» узагальнене поняття, що відображає найсуттєвіші властивості, закономірності та відношення реальної дійсності, визначає характер і рівень науково-теоретичного мислення епохи.

Концепція - основна ідея будь-якої теорії.

Космополітизм - тип світогляду, для якого характерне обстоювання необхідності заміни національного громадянства світо-

Меркантилізм - економічна політика раннього капіталізму, яка передбачала активне втручання держави в економіку і проводилася в інтересах купців.

Натуралізм - це філософський погляд на світ з погляду заперечення ролі «надприродного» в універсальному принципі пояснення всього сущого.

Поняття - закріплені в пам'яті знання про найбільш загальні, суттєві ознаки предмета або явища.

Самореалізація - свідома, цілеспрямована матеріально-практична, соціальна й духовна діяльність особи, спрямована на реалізацію власних сил, здібностей, обдарувань, можливостей.

Соціальний інститут - одна з форм організації суспільного життя, створювана для захисту інтересів та регулювання діяльності суспільства, підтримання стійкості та динамізму суспільних відносин.

Споглядання - емпіричний ступінь пізнання, в основі якого лежить безпосереднє чуттєве відображення об'єкта.

Принцип - центральне поняття, основоположна ідея, яка пронизує всю систему знання і субординує його.

Прогрес - такий тип розвитку, коли переважають можливості формотворення, появи нового, коли зміни в системі відбуваються у напрямку її зміцнення й удосконалення у напрямку ствердження багатоманітності її функціональних виявів.

Регрес - тип розвитку, який демонструє перевагу руйнівних тенденцій, який здійснює спрощення й збіднення форм, дезінтеграцію цілісності.

Розвиток - здійснення послідовних необоротних якісних змін, які визначають функціонування системи, її спрямованості.

Світогляд - узагальнена система знань, поглядів, вірувань, уявлень звернених на об'єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до навколишньої дійсності та до самої себе, її норми поведінки, цінності, ідеали.

Світогляд міфологічний - історичний тип світогляду, в якому переважає світовідчуття над світорозумінням. Центральною ідеєю міфологічного світогляду є ідея космоцентризму (космічне світовідчуття).

Світогляд релігійний - історичний тип світогляду, в якому переважає світосприйняття над світорозумінням. Центральною ідеєю релігійного світогляду є ідея теоцентризму (в центрі світобудови мислиться Бог).

Світогляд науковий - це філософськи осмислене знання. Науковий світогляд ґрунтується на принципах раціонального пізнання, має чітку структуру, логічно оформлений, виходить із

критичного ставлення до змісту світоглядних уявлень. Центральними ідеями наукового світогляду є історично мінливі ідеї антропоцентризму, техноцентризму та ідея коеволюції.

Сутність - категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке, що зумовлене глибинними необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.

Теократія - форма правління, при якій глава церкви водночас є главою держави.

Тотальність - повнота, всезагальність, всеосяжність охоплення усіх сторін дійсності.

Уява - фантазія, творча здатність людини, що полягає в утворенні нових образів, ідей у наочно-чуттєвій і абстрактній сфері.

Уявлення - чуттєво-наочний образ предметів, явищ дійсності, світу в цілому, який містить узагальнення суспільного та індивідуального досвіду людини.

Харизма - благодать, божественний дар святості, непогрішимість лідера.

Цивілізація - це соціокультурна система, що включає в себе соціально-економічні умови життя суспільства, етнічні та релігійні його основи, рівень гармонії людини і природи, рівень свободи особистості - економічної, політичної, соціальної і духовної.