Висновок. Друга половина ХЕХ - початку XX ст.- період кінця промислового капіталізму - позначилась глобальною кризою суспільної системи

Друга половина ХЕХ - початку XX ст.- період кінця промислового капіталізму - позначилась глобальною кризою суспільної системи. Відповідно визначилися дві тенденції в розвитку державно-правового життя суспільства, що в свою чергу знайшло відображення у державно-правовій думці. Перша тенденція характеризувалась суцільною ета-тизацією суспільного життя, розширенням впливу держави на соціально-економічну діяльність, почала формуватися агресивність у зовнішніх зносинах держав, посилились шовіністичні та расистські тенденції. Ідеологією такої політики став етатичний позитивізм.

Друга тенденція визначилась в першій половині XX ст. і пов'язана з намаганням реалізувати ідею держави і права як знаряддя класового панування та втілити її у світовому масштабі. У відповідь визначилась тенденція до нового державно-політичного мислення на засадах деідеологізації міжнародних відносин, заперечення класової природи держави. Йдеться про соціологічні державно-правові концепції. Проголошена цими концепціями ідея соціальної солідарності і вільних виборів як дієвого засобу забезпечення демократії і гуманізму, в реальному житті не завжди мала підстави для реалізації. Саме тоді й виникла потреба у відродженому природному праві.

Головною рисою теорії відродженого природного права є те, що ця теорія звертається не до проблем влади як такої, а безпосередньо до індивіда і концентровано виражається в невід'ємних правах особистості.

У другій половині XX ст. після Другої світової війни гостро виникло питання про необхідність запровадження в діючому праві механізмів, які б поклали край механізмам встановлення режимів тиранії і беззаконня. Саме тоді ідеї прав людини, які мали здебільшого декларативний характер, набули інституційності і виступили в якості регулятивних юридичних принципів. У відповідь з'явилися нові державно-правові концепції правової і соціальної держави. У цих концепціях держава розглядається як механізм забезпечення цілісності суспільства, як засіб соціального компромісу й інститут соціального контролю.

Концепція правової соціальної держави стала підмурком конституційної теорії та державно-правової практики майже усіх держав Європи.

Завдання для індивідуальної'роботи

1. Зверніться до «Загальної теорії держави і права» і повторіть матеріал про основні сучасні концепції праворозуміння. З'ясуйте: 1) яка концепція праворозуміння втілена у твердженні Локка про те, що кожна людина відповідно до закону природи має право на захист «своєї власності, свого життя, своєї^свободи і майна»? 2) яка концепція праворозуміння втілена у твердженні Г. Кельзена: «Право має цінність саме тому, що є нормою»? 3) Яка концепція праворозуміння втілена у твердженні Е. Ерліха, що джерелом розвитку права є не законодавство, а саме суспільство?

2. Назвіть основні ідеї фашистської концепції держави.

3. Як співвідносяться народ, держава і право в концепції правової держави?

4. Що є джерелом права згідно із соціологічною і психологічною концепціями права?

5. Хто був засновником теорії природного права?

6. У якій державно-правовій теорії фактично ототожнюється принцип верховенства права і принцип верховенства закону?

7. Дайте тлумачення принципу «соціалістичної законності». Чи відрізняється вказаний принцип за змістом і значенням від принципу верховенства права?

8. Дайте тлумачення твердженню Дж. Остіна: «Існування права - одне, його переваги та недоліки - інше».

9. Дайте тлумачення твердженню Н. Унгара: «Інструментальна (в значенні формальна) концепція принципу верховенства права - це модель державного правління у відповідності з правовими нормами, які спрямовані на досягнення будь-яких визначених державних цілей. Органічна концепція принципу верховенства права — це модель діяльності держави у відповідності з правом для досягнення цілей суспільного договору свободи та справедливості».

10. Спенсер Г. серед цивілізованих суспільств виділив два типи: мілітарні, в яких індивід підпорядкований соціуму і такі, де держава є лише механізмом для забезпечення свободи й добробуту. Назвіть відомі з історії відповідні типи держав, розпочинаючи з періоду античності.

11. Вкажіть на суттєву різницю в поглядах К. Маркса і Ф. Енгельса та Е. Сервіса на виникнення держави, а отже і її ролі в суспільстві. Прихильником чиїх, із названих мислителів, поглядів ви є? Обгрунтуйте свою позицію.

Література

Ашіш Г. Современная теория злиш: критический очерк.- М., 1985.

Графский В. Государство и технократия.- М., 1981.

Завадский С. «Государство благоденствия». Доктрина и практика-М., 1966.

История политических и правових учений (Под ред. Нерсеся-нцаВ.).-М., 1983.-С. 599-655.

Кечекьян С. Социологические взглядн Огюста Конта // Совет-ское государство и право, 1975, № 12.

Марчук В. «Свободное право» в буржуазний юриспруденции (Критика концепции 3. Зрлиха).- К., 1977.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації.-К., 1996.-С. 81-97.

Правова держава- К., 1995.

Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки.- К., 1997.-С. 768-814.

Скакун О. Теория правового государства в дореволюционной России // Советское государство и право- 1990, № 2.

Соколов А. Правовое государство. Идея, теория, практика.-Курск, 1994.

Тихонравов Ю. Основи философии права. Уч. Пособие- М., 1997.-С. 349-583.

Теория права: новне идеи.-М., 1981.

Четверний В. Современнне концепции естественного права.-М., 1988.

Чистое учение о праве Ганса Кельзена: XIII Конгресе между-народной ассоциации правовой и социальной философии- М„ ИНИОН, 1987.

Шульженко Ф., Наум М. Історія вчень про державу і право. Курс лекцій.- 1997- С. 164-179.