Поняття і зміст громадянства

Громадянство України - це постійний правовий зв'язок між фізичною особою і Українською державою, що проявля­ється у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянство слід розглядати як: а) суттєву характеристи­ку основ правового статусу особи; б) як суб'єктивне право осо­би на громадянство і в) як правовий інститут конституційного права.

У першому аспекті це означає, що від наявності громадянс­тва залежить обсяг правосуб'єктності особи, оскільки не гро­мадяни володіють меншим обсягом прав, свобод і обов'язків. У другому аспекті це означає, що кожна людина має право на громадянство, тобто на постійний правовий зв'язок з відпо­відною державою. Право на громадянство як суб'єктивне пра­во закріплюється не тільки в нормах конституційного права, а й у міжнародних документах.

Громадянство як правовий інститут — це сукупність конс­титуційних норм, які врегульовують однорідні суспільні від­носини по набуттю, припиненню громадянства, процедур з питань громадянства. Предметом правового регулювання гро­мадянства є саме ці питання. Громадянство в Україні регла­ментується такими актами, як Конституція України, Закон «Про громадянство України», а також «Порядком прова­дження за заявами і поданнями з питань громадянства Украї­ни та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом

Президента України від 27 березня 2001 р. У ст. 4 Закону «Про громадянство України» встановлено, що питання грома­дянства регламентуються і міжнародними договорами, і як­що цими договорами встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі «Про громадянство України», то застосо­вуються правила міжнародного договору.

Інститут громадянства замінив інститут підданства. Тер­мін «підданство» вживається лише у монархічних державах, і в тому ж значенні, що й термін «громадянство».

Наявність у особи громадянства дає їй можливість корис­туватися всіма правами і свободами і нести всі обов'язки. Їх обсяг залежить від наявності чи відсутності у особи статусу громадянина даної країни. Громадянство - - визначальний чинник для характеристики правового статусу особи, найваж­ливіший його елемент.

Тому слід відрізняти поняття «народ» і «населення», оскіль­ки на відміну від населення як сукупності осіб, що прожива­ють на території України і становлять демографічну катего­рію, громадяни України утворюють її народ, що є державно-правовою категорією.

В інституті громадянства ємко проявляється суверенітет держави, оскільки Україна шляхом законодавчого регулю­вання визначає, хто є громадянином України. Право на гро­мадянство — невід'ємне право кожної людини, що визначено у Загальній декларації прав людини (ст. 15), у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 24). Відповідно до цього Україна вживає заходів щодо зменшення на своїй те­риторії випадків безгромадянства. Виходячи із значення ін­ституту громадянства для кожної людини, суспільства і дер­жави, питання регламентації відносин громадянства згідно зі статтями 85 та 92 Конституції України віднесено до виключ­ної компетенції Верховної Ради України.

Громадянство - це постійний, а не тимчасовий правовий зв'язок. Він проявляється у просторі і в часі. Змістом грома­дянства є взаємні права і обов'язки громадянина і Українсь­кої держави. Постійний правовий зв'язок між особою і дер­жавою виникає та існує в силу визнання державою даної особи своїм громадянином. Цей зв'язок проявляється у поши­ренні суверенної влади держави на дану особу, навіть якщо вона перебуває за кордоном. Тому цей зв'язок є постійним і стійким. Відповідно громадяни володіють усім комплексом соціальних, економічних, особистих і політичних прав, не­суть всі обов'язки, зобов'язані виконувати Конституцію і за­кони, захищати суверенітет і територіальну цілісність Украї­ни. Держава ж повинна охороняти права і свободи громадян, створювати належні умови для реалізації громадянами своїх прав і свобод. Це випливає з того, що згідно з Конституцією (ст. 3) утвердження і забезпечення прав і свобод людини є го­ловним обов'язком держави, що Україна гарантує піклуван­ня та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ст. 25).

Таким чином, громадянство в Україні характеризується: а) стійким характером зв'язків Української держави і особи; б) індивідуальним, документально юридично оформленим громадянством кожної людини (наявність відповідного доку­мента, який містить вказівку на громадянство); в) двосторон­нім зв'язком людини і держави, що проявляється у їх взаєм­них правах і обов'язках; г) поширенням на громадянина су­веренної влади держави як всередині країни, так і за її межами.