Рекомендації до проведення семінару

1.Організаційна частина (3-5 хв.)

- взаємне привітання викладача і студентів;

- нагадування основних вимог, правил гри на занятті;

- видача завдання на наступне заняття з короткою аргументацією.

2.Вступна частина (3-5 хв.)

Викладач нагадує студентам ціль, мету і завдання заняття; вводить їх у тему; попереджує про форми роботи на семінарі; визначає час на проведення окремих видів роботи. Тобто, налаштовує студентів на роботу, надає заняттю конструктивно прагматичного характеру, зацікавлює аудиторію.

3.Основна частина

Добре, якщо семінар має досить чітку архітектоніку, тобто поділяється на окремі блоки. Завдяки цьому можна розв’язувати одночасно декілька завдань:

- підводити короткі підсумки під час проведення семінару;

- корегувати хід семінару;

- дисциплінувати студентів, тримаючи їх у робочій формі;

- ефективно використовувати індивідуальні завдання.

4.Заключна частина.

Підведення викладачем підсумків заняття, дискусії за змістом і за формою діяльності студентів, орієнтації студентів на подальшу самостійну роботу, глибоке та ґрунтовне вивчення теми.

3. Робота зі студентами після семінарського заняття. Викладач в обов'язковому порядку проводить індивідуальні бесіди зі студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє знання матеріалу з тем, що закріплювалися на семінарі.

При винесенні оцінки якості семінарського заняття, в плануванні підготовки до нього можуть бути корисними наступні критерії:

- цілеспрямованість – постановка проблеми, намагання зв’язати теоретичний матеріал з практичним його використанням в майбутній професіональній діяльності;

- планування – виділення головних питань, зв’язаних з профільованими дисциплінами, наявність новинок в списку літератури;

- організація семінару – уміння викликати і підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей і виступів студентів, заповнення навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

- стиль проведення семінару – пожвавлений, з постановою гострих запитань, виникаючою дискусією чи в’ялий, не збуджуючий думки;

- відношення викладача до студентів – поважне, в міру вимогливе чи байдуже;

- відношення студентів до викладача – поважне чи байдуже, критичне;

- керування групою – викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено і вільно тримається в групі, розумно і справедливо взаємодіє з усіма студентами, чи, навпаки, робить багато зауважень, допускає підвищений тон, опирається в роботі на декілька студентів, залишаючи пасивними останніх;

- висновки викладача – кваліфіковані, переконливі чи може вони не збагачують знання студентів, не містять теоретичних узагальнень;

- студенти ведуть записи на семінарах – регулярно, рідко або зовсім не ведуть.

Розділ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Практичне заняття включає: проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Завдання практичного заняття:

- підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

- підготовка студентів до контрольних робіт;

- набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

- підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

Основною вимогою до проведення практичних занять є забезпечення розуміння студентами теоретичних основ і творчого виконання практичної роботи. Ефективність практичного заняття залежить від самостійності виконання роботи кожним студентом.

Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

Практичне заняття проводиться, як правило, з академічною групою. З окремих навчальних дисциплін, виходячи з особливостей їх вивчення та вимог безпеки життєдіяльності, допускається поділ академічної групи на підгрупи.

Практичні заняття можуть проводитися в аудиторії і в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання та обчислювальною технікою. Крім того, такі заняття можуть бути проведені на базах практики, на базі ХНАДУ, навчальному полігоні, навчальних приміщеннях, стадіоні тощо.

Практичні заняття є найважливішим засобом розвитку у майбутніх спеціалістів досвіду самостійної діяльності. Це досягається шляхом виконання відповідних умов:

- продумане планування навчального матеріалу: встановлення логічного зв'язку з матеріалами, вивченими раніше, використання знань, отриманих на лекціях на професійній і міжпредметній основі;

- озброєння студентів методикою читання і конспектування, складання планів і тез виступу, вирішення задач, виконання практичного завдання і написання звітів;

- урахування індивідуальних особливостей і готовності студентів до виконання практичного завдання, звертання уваги на найбільш складні для засвоєння розділи, оснащення робочих місць сучасними технічними засобами навчання, комп’ютерами, тощо;

- раціоналізація самостійних занять студентів: правильне визначення витрат часу, оптимізація змісту і внесення до системи завдань оптимального поєднання методів навчання.

За цілями і структурою практичні заняття є з’єднувальною ланкою, яка пов'язує теоретичне навчання і навчальну практику з дисципліни.

На практичних заняттях можуть застосовуватися різні форми організаційної роботи:

ü групова фронтальна — повинно бути однотипне обладнання в розрахунку на всю групу (підгрупу);

ü бригадна фронтальна - використовується в тих випадках, коли немає можливості проводити заняття групою фронтально.

У цьому випадку група ділиться на ланки (2-4 особи). Кожна ланка в один і той же час виконує однакові види робіт на відповідних робочих місцях;

ü бригадна форма - проводиться аналогічно до бригадної фронтальної, але при умові, коли кожна бригада виконує різні види робіт на відповідних робочих місцях;

ü індивідуальна форма — кожний студент має індивідуальне практичне завдання.

Переміщення ланок по робочих місцях відбувається відповідно до розробленого графіка.

До кожного практичного заняття повинна бути складена інструктивна карта для студентів, що є обов'язковим документом і забезпечує послідовність дій студентів на досягнення мети практичного заняття та конкретизує підготовку їх до заняття.

Основними методами практичного заняття є: самостійна робота, інструктаж, вправи, дослідження, стимулювання.