Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Структура методичної розробки
|
|
1. Титульна сторінка.
2. Зміст або тематичний план.
3. Передмова.
4. Вступ, де розкривається тема, мета і основні завдання.
5. Основна частина, яка за змістом повинна відповідати темі, підпорядковуватися основній меті та завданням, містити опис методики викладання навчального матеріалу (розділу або його частин) та виховання.
6. Висновки щодо практичного застосування даної роботи і її результативності.
7. Додатки (якщо є), до яких слід включати таблиці, ілюстрації, схеми, рисунки. Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово "Додаток". Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: "Додаток 1"). Посилання на додатки у текстовій частині роботи є обов'язковими.
8. Словник використаних термінів.
9. Список використаної літератури, який розмішують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності: прізвище, ініціали автора (курсивом), повна назва книги (без лапок), місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, які опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газет.
10. Рецензія спеціаліста на методичну розробку (зразок додається).
Вимоги до матеріалів методичної розробки:
1. Зміст методичної розробки має чітко відповідати темі та меті, забезпечувати педагогів інформацією щодо найбільш раціональної організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, форм викладу навчального матеріалу, особливостей застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.
2. Матеріал має бути систематизованим, викладеним максимально просто і чітко, описувати явища, що вивчаються, і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в педагогічній літературі, не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм.
3. Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною, переконливою. Вживана термінологія має відповідати педагогічному тезаурусу.
4. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми і засоби навчання мають супроводжуватися посиланнями на свій педагогічний досвід.
5. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.
6. Методична розробка має враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.
7. Методична розробка має розкривати питання «Як навчати».
8. Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки-завдання, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, різнорівневі завдання тощо).
Методична розробка може бути складена до:
- конкретного заняття;
- серії занять;
- теми програми;
- приватної (авторської) методики викладання дисципліни;
- загальної методики викладання дисциплін;
- нових форм, методів або засобів навчання і виховання та управління;
- методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання дисципліни.
Передмова до методичної розробки може бути розгорнутою або не дуже. Все залежить від глибини вивчення та аналізу автором проблемної або актуальної теми методичної розробки.
У передмові (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на запитання, чому вибрано цю тему і яке її місце в змісті освіти.
На початку необхідно пояснити, якій темі присвячено роботу, яке місце ця тема посідає у предметі, курсі чи практиці, наскільки вона сьогодні актуальна і в чому її специфіка.
Слід зупинитися на огляді літератури з питання, що аналізується, використовуючи цитати відомих фахівців. Вони мають довести важливість поставленої проблеми. Під час аналізу літератури необхідно звернути увагу на недостатнє висвітлення або недостатню розробленість теми. У методичній та науковій літературі, можливо, вона розглядається з інших позицій, в іншому аспекті, на іншому матеріалі, враховує іншу вікову групу учнів.
Вступна частина вимагає вивчення спеціальної літератури, вміння співставляти точки зору, підходи, класифікувати та систематизувати прийоми і методи, робити обгрунтовані висновки. У нагоді може стати і авторська методична бібліотечка - конспекти, тези, реферати, доповіді, словнички, добірки цитат тощо.
Після аналізу літератури можна виділити одну або кілька робіт, які найближче підійшли, якщо не до вирішення проблеми, то хоча б до порушення її. Адже саме точність формулювання питання інколи буває важчим, за його вирішення. Не зайвим буде сказати щодо особистого внеску у вирішення порушеної проблеми автора методичної роботи, щодо бази апробації результатів - де, коли, ким вони були обговорені.
Наприкінці передмови слід зазначити, з яких розділів складається авторська робота, вказати, чи є крім основних розділів, додатки у вигляді схем, таблиць тощо.
В основній частині методичної розробки розкривається основний зміст матеріалів, послідовно викладається методика вирішення проблеми, яка заявлена в темі. Вона може поділятися на окремі підрозділи або мати цілісну будову. Тема рукопису визначає специфічність її форми. Важливо слідкувати за послідовністю викладу, доречністю ілюстрацій, наочних посібників, цитат та технічних засобів навчання, завдяки яким отримано позитивні результати.
Усі терміни, позначення, специфічні вирази, професійна фразеологія мають бути поясненими, аби уникнути довільного тлумачення. Вибравши певний стиль мови, слід дотримуватись його до кінця. Він може бути розмовним, науковим, художнім, публіцистичним. Головне - він має гармоніювати з темою і змістом роботи, враховувати рівень сприйняття тих, для кого написано методичну розробку.
У методичній розробці слід дати опис застосування якогось методу чи прийому, засобу навчання, він має бути аргументованим (обґрунтованим). Автор має переконати читача в можливості застосування в даному випадку певного методу, засобу, довести його переваги. Після цього слід дати опис того, як саме це зробити:
- які поставити перед студентами запитання;
- як підвести студентів до необхідного висновку; як і яке зробити заключення (висновок) тощо.
Дуже важливо, щоб у методичній розробці знайшло своє місце питання щодо необхідності зв'язку навчання з практикою, з життям.
Бажано, щоб у методичній розробці був розміщений розгорнутий план заняття, він може бути як на початку розробки, так і в її кінці. У першому випадку методична розробка носитиме характер опису того, як висвітлити передбачені планом питання; в іншому випадку - план буде логічним завершенням методичної розробки.
Наприклад, основна частина методичної розробки з теми програми може складатися з таких розділів:
- характеристика теми;
- планування вивчення теми;
- рекомендації з організації та методики вивчення теми.
Під час планування навчальної теми необхідно:
1. Продумати методику викладання теми.
2. Підібрати приклади, ілюстрації, визначитися з проведенням лабораторно-практичних занять, контрольних робіт, екскурсій тощо.
3. Виділити основні питання, які учні повинні міцно засвоїти.
4. Проаналізувати виховні можливості навчального матеріалу і методики, яка пропонується.
У характеристиці теми вказуються:
• освітні цілі та завдання теми;
• планування теми та кількість годин, що відводиться на її вивчення;
• знання і вміння, які студенти повинні здобути або вдосконалити;
• місце та роль теми в курсі;
• дається дидактичний аналіз змісту матеріалу;
• виділяються рівні вивчення і засвоєння навчального матеріалу;
• можливий порівняльний аналіз якості навчання запропонованої методики, поданої в методичній розробці, з тією методикою, яка застосовувалася педагогом раніше.
Пропонуємо приклад основної частини методичної розробки навчального заняття теоретичного навчання.
В основній частині можна виділити такі розділи:
1. Методичне обґрунтування теми.
2. Методичні рекомендації щодо проведення заняття.
3. План заняття з технологічною картою.
4. Дидактичний матеріал (можна не виділяти у вигляді додатків).
5. Список літератури (джерел), що рекомендується студентам для самостійного вивчення.
6. Список літератури для педагогів.
Висновки до методичної розробки мають бути стислими (1-2 сторінки), у них підводяться підсумки з тих проблемних питань, які ставилися педагогом, приступаючи до складання методичної розробки. Не претендуючи на вичерпність розглянутих питань, необхідно зупинитися на досягненнях: завдяки запропонованій методиці вдалося розвинути, виховати, закріпити тощо. Особливу увагу слід приділити позитивному впливу на подальший розвиток особистості учнів, їх здібностей, на вміння самостійно і творчо використовувати здобуті знання та навички, на вміння вчитися, тобто здобувати нові знання.
Наприкінці можуть бути примітки з роз'ясненням, яку літературу слід прочитати з окремих питань, зазначених у роботі. Обов'язковою є бібліографія - це список літератури, в якому подаються відомості щодо літературних джерел.
Методичні рекомендації до написання тексту методичної розробки
1. Перш ніж приступити до запису тексту, необхідно розробити коло питань та межі їх розкриття, сформулювати назву, продумати, для кого цей методичний матеріал може бути цікавим. Від цього залежатиме її масштаб, форма та мова викладу. Слід зауважити, що поділ матеріалів на розділи з конкретною їх послідовністю є досить умовним. Так, аналіз, оцінка і висновки можуть бути викладеними після кожного, окремо розглянутого питання.
2. Тема має бути актуальною, відомою педагогові, з даної теми у педагога має бути накопичений певний досвід.
3. Приступаючи до роботи зі складання методичної розробки, необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути такою: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення занять щодо вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога, студента; опис методики використання сучасних технічних й інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на заняттях, уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів тощо.
4. Уважно вивчити літературу, методичну допомогу, позитивний досвід з
вибраної теми.
5. Скласти план і визначити структуру методичної розробки.
6. Визначити напрями майбутньої роботи.
Зразок оформлення титульної сторінки методичної розробки
| Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський автомобільно-дорожній технікум Диференційований контроль навчальних досягнень студентів (Назва теми роботи) (зазначення видання: навчально-методичний посібник, методичні рекомендації, методична розробка) Харків 20__ | ||
Зразок оформлення звороту титульної сторінки методичної розробки УДК (за вимогою) Укладач: ПІБ посада, педагогічне звання, кваліфікаційна категорія. Рецензенти: ПІБ, кваліфікаційна категорія, вчене (педагогічне) звання, назва циклової комісії, назва навчального закладу (внутрішній рецензент - це рецензент закладу, де працює автор) ПІБ, науковий ступінь, вчене (педагогічне) звання, назва кафедри, назва установи (зовнішній рецензент - це рецензент з іншого закладу)
Зразок анотації до методичної розробки Методичну розробку складено відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки фахівців за спеціальністю «_________________» з навчальної програми «____________». Наведені матеріали, присвячені проблемі____________________. Запропоновані матеріали можуть бути використані викладачами (студентами) у процесі вивчення зазначеної навчальної дисципліни, методичні розробки стануть у нагоді (педагогічним працівникам ВНЗ І-ІІ р.а.). Мета методичної розробки - допомогти викладачам (студентам) ______________________________
|
3.3. Методичні рекомендації. Методичні вказівки
Методичні рекомендації і вказівки мають багато спільного як за змістом, так і за формою. Сталих, нормативних вимог до їх структури та змісту немає. Методичні рекомендації призначаються для викладачів.
3.3.1 Методичні рекомендації — видання, в якому викладається методика навчальної роботи та пояснюється характер дій під час виконання різних видів навчально-пізнавальної діяльності. Вони містять комплекс стислих і чітко сформульованих речень з впровадження до практики активних методів і прийомів навчання та виховання, які розробляються на основі вивчення й узагальнення передового досвіду та результатів педагогічних досліджень.
Методичні рекомендації - одна з форм узагальнення та поширення передового досвіду. Будь-яке питання навчально-виховної роботи може бути темою методичної розробки. Методичні розробки повинні наводити обґрунтування всього рекомендованого, викладатися в такій послідовності:
• що дати, пояснити, показати тощо;
• як дати, пояснити, показати тощо;
• чому дати саме це, саме так, а не інакше.
Приклади методичних рекомендацій, що можуть складатися викладачами:
Ö методичні рекомендації щодо впровадження опорних схем-конспектів (концептуальних схем);
Ö методичні рекомендації з питань організації диференційованого контролю;
Ö методичні рекомендації з питань використання різнорівневих завдань на контрольно - узагальнювальному занятті;
Ö методичні рекомендації з питань використання завдань робочого зошита з друкованою основою (РЗДО);
Ö методичні рекомендації з питань організації парної та групової роботи студентів на етапі виявлення рівня їх навчальних досягнень;
Ö методичні рекомендації з питань розвитку критичного мислення у студентів під час вивчення різних дисциплін.
Зразок оформлення зворотної сторінки - методичних рекомендацій
Укладач: ПІБ, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Рецензенти:
ПІБ, кваліфікаційна категорія, вчене (педагогічне) звання, назва циклової комісії, назва навчального закладу (внутрішній рецензент - це рецензент з місця, де працює автор)
ПІБ, науковий ступінь, вчене (педагогічне) звання, назва кафедри, назва установи (зовнішній рецензент - це рецензент з іншого закладу)
Зразок анотації до методичних рекомендацій
Методичні рекомендації укладено відповідно до вимог освітньо-професійної програми (Назва навчальної програми курсу (назва дисципліни) і спрямовані на вирішення завдань вдосконалення професійної підготовки фахівців за спеціальністю.
Рекомендовані матеріали можуть бути використані викладачами в процесі вивчення зазначеної навчальної дисципліни, він стане у нагоді педагогічним працівникам ВНЗ І-ІІ р.а.
У методичних рекомендаціях чітко визначено (представлено, розкрито)__________________.
Схвалено на засіданні циклової комісії______________
Протокол №___від_____________
Голова циклової комісії___________
3.3.2. Методичні вказівки
Методичні вказівки (указівки) - методична керівна настанова або методична порада з виконання завдання щодо мети роботи студента, як правило, призначаються для студентів.
Вимоги до методичних вказівок.
У методичних вказівках навчальний матеріал має бути систематизований, ретельно відібраний і адаптований до спеціальності, розкривати зв'язок теоретичних положень з практикою майбутнього фахівця.
Послідовність подання матеріалу має відповідати основним положенням класичної дидактики: від простого до складного, від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від близького до далекого від конкретного до абстрактного, від окремого до загального тощо. Інформаційний матеріал методичних вказівок має чітку організацію та логічні акценти. Такий підхід до подання навчально-методичного матеріалу дасть можливість результативно навчити студентів, виявляти причинно-наслідкові зв'язки, аналізувати і узагальнювати інформацію, перетворюючи її на знання та вміння.
Для раціональної організації діяльності студентів у методичних вказівках до кожної теми, що вивчається, наводяться (на розсуд укладача, відповідно до мети і змісту вказівок):
- посилання на сучасну літературу, де більш широко і докладно висвітлено найбільш важливі питання;
- зміст роботи та перелік основних знань, умінь та навичок,
- методичні поради до самостійної підготовки з теми;
- навчальні завдання, відповіді, які необхідно виконати під час опанування матеріалу;
- окремий блок завдань для перевірки засвоєння матеріалу;
- завдання для підготовки до колоквіуму;
- приклад завдання на колоквіумі з теми;
- розв'язання цього завдання та докладне пояснення (наведено у додатках).
Викладання тексту методичних вказівок здійснюється за допомогою таких
словосполучень:
«Студентам слід керуватись наступним...»
«Виходячи з того, що...»»
«Проводити лінію на те, щоб...»»
«Домагатися засвоєння того, щоб...»»
«Наполягати на виконанні завдання тому, щоб...»»
«Заперечувати тому, щоб...»
«Категорично наполягати на тому, щоб...»
«Прагнути того, щоб...»
«Протидіяти тому, щоб...»
«Вживати рекомендації з метою...»
«Слід звернути увагу на...» тощо.
Структура методичних вказівок складається з таких складових:
- титульного аркушу та його звороту з анотацією;
- пояснювальна записка;
- заголовку (у заголовку зазначається тема);
- вступної частини (передмова);
- основної частини;
- додатків (у разі потреби);
- узгоджувального та затверджувального підписів (узгоджувальний підпис ставиться в лівому куті над заголовком, у правому куті - затверджувальний підпис).
Рекомендації з підготовки методичних (інструктивно-методичних) вказівок.
Методичні вказівки подаються разом із супровідними матеріалами, необхідними для їх розгляду.
Методичні вказівки розробляються з урахуванням принципів:
- змістовна наповнюваність;
- лаконічність;
- послідовність виконання;
- точність і чіткість викладання;
- відсутність внутрішніх суперечностей;
- нормативність мовних засобів офіційно-ділового, наукового стилів.
Приклади методичних вказівок, які можуть складатися викладачами:
Ö Методичні вказівки з дидактичним забезпеченням до проведення практичних робіт за темою «Тригонометричні функції» з дисципліни «Математика».
Ö Методичні вказівки до виконання самостійних та індивідуальних завдань з дисципліни «Історія України».
Ö Методичні вказівки до вивчення усних розмовних тем з англійської мови за професійним спрямуванням для студентів II курсу спеціальності «Бухгалтерський облік».
Ö Методичні вказівки до контролю за кредитно-модульною системою.
Ö Методичні вказівки до проведення навчальної практики.
Ö Методичні вказівки до виконання курсового (дипломного) проекту.
Зразок оформлення звороту титульної сторінки методичних вказівок
Укладач: ПІБ, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Рецензенти:
ПІБ, кваліфікаційна категорія, вчене (педагогічне) звання, назва циклової комісії, назва навчального закладу (внутрішній рецензент - це рецензент з місця, де працює автор)
ПІБ, науковий ступінь, вчене (педагогічне) звання, назва кафедри, назва установи (зовнішній рецензент - це рецензент з іншого закладу)
Зразок анотації до методичних вказівок
Методичні вказівки укладено відповідно до вимог освітньо-професійної програми (Назва навчальної програми курсу (назва дисципліни) і спрямовані на вирішення завдань вдосконалення професійної підготовки фахівців за спеціальністю).
Рекомендовані матеріали можуть бути використані викладачами у процесі вивчення зазначеної навчальної дисципліни, вони стануть у нагоді педагогічним працівникам ВНЗ І-ІІ р.а.
У методичних указівках чітко визначено (представлено, розкрито) __________
_________________________________________________________________________.
| Розглянуто на засіданні циклової комісії______________ __________________________________ Протокол №_____від_______________ Голова циклової комісії______________ |
РОЗДІЛ 4. РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНІ
ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ВИДАННЯ
Обов'язковою умовою до навчального видання є рецензування рукопису. Рецензія (від лат. recensio - розгляд) відзив на наукову, навчально-методичну роботу перед їх публікацією, захистом, і таке інше, вона може бути внутрішньою та зовнішньою.
Вимоги до складання рецензій
Слід пам'ятати, що авторський оригінал книги, брошури чи будь-якого твору навчальної та навчально-методичної літератури може бути виданий (тиражований) за умови позитивної на нього рецензії.
Рецензія має містити:
ü найменування теми;
ü згадка щодо кількісного об'єму текстової частини та кількості додатків;
ü стислий перелік основних питань, викладених у матеріалах;
ü обов'язкову характеристику видання з погляду його актуальності;
ü перелік позитивних сторін, та основних недоліків, оцінку реальної значущості матеріалів;
ü висновок щодо новаторства виконаної роботи та можливості застосування її в навчальному процесі для викладачів або студентів;
ü посада і місце роботи рецензента, його підпис.
Рецензії виконуються провідними викладачами ВНЗ І-ІV р.а., фахівцями підприємств відповідного профілю.
Завдання рецензента (групи рецензентів) полягає в тому, щоб дати об'єктивну оцінку науково-методичному та літературному рівню оригіналу, зробити аргументований аналіз актуальності, сучасного досягнення педагогічної теорії і практики.
Рецензія, як правило, складається із трьох частин: загальна, текстовий розбір оригіналу, висновки. У загальній частині рецензент відзначає:
- місце рецензованого твору серед інших на таку ж тему, його новизну, чим відрізняегься він від попередніх творів цієї тематики, чи не дублює інших творів;
- актуальність теми і доцільність видання, його значущість, термінологія, структура і стиль;
- відповідність матеріалів оригіналу сучасним досягненням науково-педагогічної практики, цільовому призначенню, дотриманню дидактичних принципів і вимог, міжпредметного зв'язку;
- відповідність ілюстративного матеріалу темі, чи допомагає він кращому засвоєнню предмета, без яких ілюстрацій можна обійтись;
- відповідність матеріалів оригіналу діючим нормативно-технічним документам. Використання найновіших літературних джерел у даній галузі знань. Вказати, які літературні джерела застаріли.
У другій частині рецензії подається детальний перелік та розгляд усіх помічених рецензентом недоліків оригіналу - неточні і неправильні визначення і формулювання, смислові і стилістичні огріхи, вказуються місця в оригіналі, які, на думку рецензента, слід вилучити або скоротити, доповнити або переробити.
У заключній частині рецензії має бути зроблений висновок про те, чи можна даний оригінал пропонувати видавництву чи подальша робота над ним не є доцільною. Рецензент дає автору чіткі і конкретні рекомендації щодо поліпшення оригіналу. Зауваження і побажання мають бути об'єктивними і принциповими. Загалом, кожний рецензент чи група рецензентів можуть обрати свій план побудови рецензії, але за усіх умов вона має містити глибокий і кваліфікований аналіз.
Рецензія обговорюється і затверджується на засіданні відповідної кафедри, методичного центру чи об'єднання. Текст рецензії і виписка з протоколу засідання разом з оригіналом твору подаються до видавництва.
Підручник, навчальний посібник повинні мати по дві рецензії:
Ö внутрішня рецензія - це обговорення рукопису відділом, цикловою комісією, методичною радою навчального закладу, де працює автор методичних матеріалів;
Ö зовнішня рецензія - це письмова рецензія фахівців інших навчальних і наукових закладів. Такі рецензії мають бути підписані секретарем чи завідуючим кадрами закладу і підтверджувати підпис рецензента.
У першій частині рецензії йдеться констатація:
• тема;
• на кого спрямована робота;
• актуальність теми;
• відповідність навчальним планам, програмам;
• скільки має розділів та їх обсяг - кількість сторінок зі структурних елементів;
• стислий зміст з розділів.
У другій частині рецензії йдеться про:
• науково-методичний рівень;
• новизну та ступінь вирішення питання, вичерпність аргументації;
• послідовність та логічність викладу матеріалу, доцільність порушених питань з урахуванням потреб сучасності;
• зв'язок проблеми з педагогічною практикою;
• мову роботи, її доступність, науковість, професійність;
• чіткість та аргументованість висновків;
• оформлення тексту.
У третій частині рецензії містяться:
• конкретні пропозиції щодо поліпшення змісту, форми, мови, оформлення роботи;
• рекомендації (які питання доцільно скоротити, а які сформулювати конкретніше і більш завершено). Можна обмежитися, якщо для цього є підстави, однією фразою, що деякі, мало суттєві зауваження були висловлені автору в усній формі.
Пропонуємо приклад написання рецензії:
РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку ________________________________________
(назва розробки)
Автор _______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада)
Кому адресована методична розробка ______________________________________
______________________________________________________________________
Короткий виклад змісту роботи ___________________________________________
______________________________________________________________________
Актуальність питань, висвітлених у роботі _________________________________
______________________________________________________________________
Новизна рішень та підходів, що пропонуються, у порівнянні з існуючими
_________________________________________ _____________________________
Характеристика графічних та ілюстрованих матеріалів _______________________
______________________________________________________________________
Недоліки, допущені в роботі _____________________________________________
______________________________________________________________________
Рекомендації для подальшого використання даної розробки __________________
______________________________________________________________________
Рецензент _________________________
Обов'язковим є визначення в рецензії рівня зауважень. Одна справа, коли рецензент не наполягає на виконанні всіх своїх зауважень і рекомендує роботу для використання в навчальному процесі чи до друку. Інша річ, коли рецензент наполягає на виправленні положень, які він вважає помилковими. Тоді рекомендація до впровадження або публікації можлива лише за умови їх виправлення. Якщо робота написана не досить професійно, не відповідає темі або є некритичною компіляцією відомих праць, вона не може рекомендуватися до публікації, хоча може бути оцінена позитивно, як одна з форм самоосвіти її автора.
Рецензія має бути не тільки об'єктивною, змістовною, аргументованою, виваженою, але неодмінно тактовною щодо відношення до автора. Написання рецензії вимагає підготовки. Необхідно переглянути останні публікації та поповнити свої знання з теми, з'ясувати актуальність проблеми. У рецензії не потрібно перераховувати незначні недоліки та помилки. Якщо можливо, краще обговорити їх в особистій бесіді з автором, керуючись вимогами професійної етики. Адже автор має індивідуальний творчий почерк, особисте розуміння проблеми та шляхів її вирішення. Тому в рецензії неетично нав'язувати йому свої смаки, методику, свої підходи. Слід відмовитися від будь-яких категоричних суджень та зауважень. Водночас, зауваження і побажання мають бути чіткими, конкретними, переконливими. Для вдумливого автора така рецензія може стати поштовхом до подальшого удосконалення професійного та науково-методичного рівня рукопису. Коли рецензент обмежується лише загальними «тактовними» фразами, то втрачається сенс рецензування.
Таким чином, рецензія, як науково-методичний аналіз змісту та форми роботи, має сприяти підвищенню якості розкриття теми, відповідати кваліфікації педагога, віддзеркалювати всі сторони майстерності автора.
Додаток 2
Date: 2015-09-19; view: 1214; Нарушение авторских прав