Методика роботи над словами, розуміння лексичного значення

Однією з найважливіших проблем сучасної методики викладання української мови в початкових класах є проблема розвитку мовлення молодших школярів.

Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення дітей включає в себе роботу:

a) над окремими словами;

б) над словосполученнями і реченнями;

в) над зв’язним мовленням.

безперечно, становлять певний інтерес для вчителів молодших класів.

Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не може проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника

Як відомо, методика словникової роботи передбачає чотири основи напрями:

1) збагачення словника учнів новими словами і розширення його за рахунок нових значень уже відомих лексем;

2) уточнення словника, яке передбачає пояснення значень слів-паронімів, слів, близьких за значенням (синонімів), протилежних за значенням (антонімів); засвоєння багатозначності, лексичної сполучуваності слів, у

тому числі у фразеологічних одиницях, засвоєння слів-омонімів;

З) активізація словника, тобто переведення слів із пасивного словникового запасу учнів у активний;

4) витіснення із вживання нелітературних слів, переведення їх із активу в пасив. Це слова просторічні, жаргонні, які діти засвоїли під впливом оточуючого мовленнєвого середовища.

Готуючись до уроку читання, вчитель уважно вивчає новий текст, відбираючи з нього такі групи слів для проведення словникової робот (він виписує їх на дошці):

1) слова, нові для учнів, значення яких потрібно пояснити;

2) слова, до вживаються у тексті в переносному значенні; необхідно буде згадати і прямі значення цих слів;

3) ключові слова, важливі для розуміння ідеї тексту;

4) слова, важкі в орфоепічному плані; потрібно буде попрацювати над виробленням правильної вимови цих слів;

5) близькозвучні слова, значення яких варто уточнити.