Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Поняття про мутагенез
Мутагенез − процес виникнення, розвитку і прояву нової спадкової ознаки або властивості.
На живі організми постійно діє цілий комплекс факторів навколишнього середовища, значна частина з яких зумовлює мутації. Про виникнення мутації можна говорити лише з того моменту, коли зміна, яка з’явилась у послідовності ДНК може реплікуватися і реалізуватися у фенотипі.
Частота спонтанних мутацій становить 10-5–10-6, або одна мутація гена на мільйон за клітинне покоління.
Це означає, що в організмі до кінця життя повинна накопичитись більша кількість мутантних клітин. Відповідні розрахунки показують, що навіть у дрозофіли, яка живе протягом місяця, у гаметах накопичується до 5 % мутацій. Однак значна частина змін не переходить у мутації завдяки системам репарації. Це системи виправлення генетичних змін. Мутації не проявляються через нейтральність, через придушення їх дії неалельними генами.
Мутація виникає і реалізується не у кожній клітині. Це залежить від її мутабільності − здатності клітини до мутантних змін. Вона залежить від:
Ø чутливості гена (гени мітохондрій більш чутливі, ніж гени хромосом);
Ø генотипу (для свині летальна доза становить – 400 Р, ослів – 650, курей – 700, кролів – 800, риб – 1800, людини – 600; нижчі тварини менш чутливі до дії опромінення);
Ø фізіологічного стану клітини (наймутабільніша клітина у період синтезу ДНК, який характеризується інтенсифікацією процесів обміну);
Ø від властивості мутагенного фактора (одна з класифікацій мутагені заснована на силі їх впливу на організм − слабкі, помірні, сильні і дуже сильні);
Ø від комплексу постмутагенних умов розвитку особини (стреси, як додаткове навантаження на організм, що зазнав мутагенного впливу, призводить до швидкої реалізації мутацій, а наприклад, екстремальні умови вирощування культури дріжджів знижують рівень реалізації мутацій).
3. Мутагенні фактори та їх класифікація
Мутагени − фактори, які викликають мутацію.
Види мутагенів:
| Види мутагенів | Механізм дії |
| Фізичні − екстремальні температури, тиск, вібрація та різні види випромінювань (іонізуючі − альфа-промені, протони, швидкі електрони, промені Рентгена, гамма-промені, та неіонізуючі − нейтрони і ультрафіолетові промені. Можуть зумовити генні й хромосомні мутації. | При опроміненні в клітині з’являються вільні радикали, які зумовлює підвищення швидкостей хімічних реакцій, що призводить до змін у структурі ДНК і її реплікації. Екстремальні температури, тиск та вібрація викликають мутації лише у нижчих живих організмів. |
| Біологічні −різного роду хвороботворні організми (віруси грипу, герпесу тощо). | Часто після перенесення вірусних хвороб у людини спостерігається ускладнення, як правило безповоротні. Про мутагенну активність збудників деяких хвороб свідчать досліди з культурою клітин хребетних, де такі віруси викликають аберації і поліплоїдію. |
| Хімічні − різного роду хімічні речовини, кожні з яких мають свій механізм індукування мутацій. Зумовлюють переважно генні мутації і дуже рідко хромосомні. | Радіоміметичні речовини − діють за схемою випромінювань, викликаючи іонізацію речовин у клітині. Сильні хімічні мутагени: Ø аналоги нуклеотидів ДНК (бромурацил, амінопурин і ін.) − вбудовуються на їх місце в ланцюг ДНК і змінюють характер його реплікації. Ø аналоги азотистих основ (акридинові барвники) − вклинюються між ними у ланцюг ДНК і викликають зсув рамки зчитування. Ø інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (перекиси, алкалоїди (колхіцин), солі важких металів, гідроксиламін − гальмують синтез нуклеїнових кислот; Ø органічні речовини ароматичного ряду (пестидици); Ø азотиста кислота − дезамінує основи, у результаті чого цитозин стає схожим на урацил, що призводить до заміни пари основ Г–Ц на пару А–Т; Ø алкілуючі сполуки, або супермутагени (нітрозоалкілсечовина, алкілсульфати, епоксидин та ін.), які можуть індукувати в 100-100 000 разів більше мутацій у порівнянні з іншими мутагенами. |
| Аутомутагени − деякі продукти власного обміну речовин (найрізноманітніші метаболіти клітини). | Метаболіти стають мутагенами, коли у клітині порушується обмін речовин (в умовах стресу, антимутагенну активність проявляють гормони наднирників, викликаючи аберації; імунна напруга, що спостерігається при пересадці органів, вагітності, алергії та ін. призводить до мутацій; аутомутагенна активність збільшується у старості). |
Date: 2015-09-02; view: 575; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |