Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Навантаження, стомлення, відновлення та адаптація у процесі підготовки спортсменів у футзалі





 

Швидкість адаптаційних перебудов в організмі спортсменів, їх спрямованість і досягнутий рівень адаптації зумовлюються характером, величиною та спрямованістю навантажень.

Навантаження класифікуються за:

характером дії (тренувальні, змагальні, специфічні та неспецифічні, локальні, часткові та глобальні);

величиною (малі, середні, значні та великі);

спрямованістю: навантаження, які розвивають окремі фізичні якості та рухові здібності (швидкість, сила, координація, витривалість, гнучкість, спритність) або їх компоненти (наприклад, алактатні чи лактатні анаеробні або аеробні можливості); навантаження, які удосконалюють координаційну структуру дій, компоненти психологічної підготовленості або тактичної майстерності;

координаційною складністю (виконуються у стереотипних умовах або пов’язані з виконанням дій високої координаційної складності);

психічною напруженістю (встановлюються різні вимоги до можливостей спортсменів).

Потрібно розрізняти навантаження окремих тренувальних і змагальних вправ чи їх комплексів, навантаження тренувальних занять, днів, сумарні навантаження мікро- і мезоциклів, періодів та етапів підготовки, макроциклів, тренувального року.

Величину тренувальних і змагальних навантажень характеризують із "зовнішнього" та "внутрішнього" боків. "Зовнішній" бік навантаження визначається показниками сумарного обсягу роботи - загальний обсяг роботи у годинах, кілометрах, кількість тренувальних занять і змагальних днів. Для оцінки "зовнішнього" боку навантаження використовують показники його інтенсивності: темп рухів, швидкість їх виконання, час подолання тренувальних відрізків, кількість вправ, величина обтяжень, довжина відрізків. Найбільш повно навантаження характеризується з "внутрішнього" боку, тобто за реакцією організму на виконувану роботу: показники характеру та тривалості періоду відновлення, інформація про терміновий ефект навантажень.

Величина та спрямованість тренувальних і змагальних навантажень визначаються особливостями застосування та порядком сполучення таких компонентів: тривалість і характер окремих вправ; інтенсивність роботи під час їх виконання; тривалість і характер пауз між окремими повтореннями; кількість вправ у деяких утвореннях тренувального процесу (в окремих заняттях та їх частинах, мікроциклах). Іноді варіюванням одного з компонентів можна змінити спрямованість тренувального навантаження.



Класифікація навантажень спортсменів:

мале - перша фаза періоду стійкої працездатності (15-20% обсягу роботи, виконуваної до настання явного стомлення);

середнє - друга фаза стійкої працездатності (40-60% обсягу роботи, виконуваної до настання явного стомлення);

значне фаза прихованого (компенсованого) стомлення (60-75% обсягу роботи, виконуваної до настання явного стомлення);

велике - явне стомлення.

Під адаптацією слід розуміти здатність організму змінювати діяльність деяких систем відповідно до характеру й сили навантаження. Адаптація - процес пристосування організму до певних умов чи змін, що відбуваються в ньому самому після виконаної роботи.

 

Розрізнюють два види адаптації - термінова та накопичувана (кумулятивна та довгострокова). Термінова адаптація - це пристосування, що відбувається безперервно і з’являється у відповідь на безперервні зміни зовнішнього середовища.

Основними закономірностями термінової адаптації є:

безперервний перебіг пристосувань на засадах саморегулювання організму;

відносно нестійкий характер пристосувань;

специфічна відповідність (психологічна, біохімічна, фізіологічна та функціональна) пристосувань характеру й силі зовнішніх впливів;

наявність перехідних (перехід від певного рівня функціонування до нового) і стаціонарних (відносно стійкий рівень функціонування в нових стандартних умовах) режимів;

адекватні реакції організму, які можуть відповідати тільки на ті впливи, що за своїм характером і силою не перевищують функціональних можливостей однієї чи декількох систем організму. В іншому випадку можуть наступити патологічні зміни.

Якщо оптимальні за силою подразники повторюються з оптимальною частотою, з’явиться накопичуваний ефект. Такі пристосування є накопичуваними.

Основні особливості перебігу накопичуваної адаптації:

у процесі такої адаптації відбувається саморозвинення, самовдосконалення організму, що виявляється у підвищенні його функціональних можливостей;

процес накопичуваної адаптації відбувається за умови оптимальної сили окремих впливів, оптимальної частоти та достатньої кількості їх повторень;

організм прагне до точної відповідності пристосувань щодо характеру та сили подразника;

у процесі накопичуваної адаптації спостерігаються перехідні та стаціонарні режими діяльності організму: перехідні, якщо відбувається процес пристосування окремих систем і всього організму до впливів, які повторюються; стаціонарні, якщо досягнутий певний, доступний для даних умов, характеру і сили впливів стійкий рівень пристосування.



Для адаптації потрібні: достатня кількість часу і повторень, вірний розподіл впливу за етапами підготовки.

У процесі накопичуваної адаптації організм спроможний водночас адаптуватися до декількох паралельно запропонованих програм. Кожній програмі впливу відповідає внутрішня програма пристосування. Зовнішні програми можуть проникати незалежно, підкріпляти або навіть пригнічувати одна одну. Організм за рахунок саморегулювання пристосовується до найсильніших програм і може подавляти менш значущі у даний час. Під час тривалого повторення стандартних подразників тренувальний вплив адаптації знижується.

 

У процесі спортивного тренування адаптація проходить за такими напрямами:

накопичування енергетичних потенціалів і спеціалізація обмінних процесів відповідно до характеру впливу;

удосконалення рухових навичок та регуляторних механізмів організму;

психічне пристосування до місця та умов виконання роботи (занять, змагань).

Стомлення - особливий вид функціонального стану спортсмена, що проявляється під впливом тривалої або інтенсивної роботи, яка призводить до зниження її ефективності. Втома виявляється у зменшені сили та витривалості м’язів, порушенні координації рухів, зростанні витрат енергії під час однакової роботи, сповільненні реакцій та швидкості перероблення інформації, гальмуванні процесів зосередження, швидкості переключення уваги та ін. Гострі та хронічні форми стомлення можуть бути зумовлені різними причинами, що зводяться до п’яти основних груп:

фізіологічні -порушення функції центральної нервової системи та процесу передачі нервового імпульсу до м’язів; недостатнє енергопостачання мозку; мала потужність, ємність та ефективність систем енергопостачання м’язів; порушення периферичного кровообігу тощо;

психологічні -невпевненість; зниження працездатності, спортивних результатів і сприйняття; неуважність, зниження активності; незадоволення вимогами тренера; поганий психологічний мікроклімат у навчальній групі тощо:

медичні -перевтома, перетренування, перенапруження; хронічні травми або невиявлені хвороби; наявність прихованих осередків інфекції; зниження імунітету тощо;

матеріально-технічні -недостатньо якісний спортивний одяг, взуття, інвентар, незадовільний стан спортивних споруд; важкі погодні й кліматичні умови; неповноцінне харчування, відсутність засобів відновлення тощо;

спортивно-педагогічні -нераціональні засоби та методи підготовки; недоліки у плануванні навантажень, відпочинку, змагань без урахування вікових та індивідуальних особливостей спортсменів тощо.

Відновлення - процес, що протікає як реакція на стомлення і спрямований на відновлення порушеного гомеостазу та працездатності футболістів.

Відновлення після фізичних навантажень - це не тільки повернення функцій організму до початкового чи близького до нього рівня. Напружена м’язова робота тісно пов’язана з витрачанням потенціалу функцій, його відновленням до робочого рівня, надвідновленням та наступною стабілізацією на доробочому чи близькому до нього рівні. Наявність цих етапів визначає й коливання працездатності спортсмена. Вирізняють фазу зниження працездатності, її відновлення, надвідновлення (суперкомпенсації) та стабілізації.

 








Date: 2015-08-24; view: 724; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию