Мета та завдання практики. Метанавчальної практики: закріплення та поглиблення теоретичних знань і навичок, отриманих під час вивчення навчальної дисципліни

Мета навчальної практики: закріплення та поглиблення теоретичних знань і навичок, отриманих під час вивчення навчальної дисципліни.

Завдання навчальної практики:

1) сформувати у студентів уявлення про особливості технологічних процесів у польових умовах;

2) дати студентам навички польових обстежень, планування та аналізу виробничих ситуацій;

3) сприяти розширенню поглядів студентів на екологічні проблеми, які виникають при виконанні польових робіт.

Після проходження практики студент повинен вміти:

1) давати агроекологічну оцінку технологічним прийомам вирощування польових культур;

2) планувати технологічні прийоми, здійснювати контроль та проводити оцінку якості їх виконання;

3) виконувати основні технологічні процеси при вирощуванні основних сільськогосподарських культур;

4) визначити густоту та забур’яненість посівів, фази росту та розвитку, біологічну урожайність, структуру та втрати урожаю польових культур;

5) розрахувати та забезпечити економічну ефективність впровадження технологій виробництва продукції рослинництва.

Структура залікового кредиту навчальної практики

Методи оцінювання навчальної практики за кредитно-модульною системою

FХ означає «незадовільно» – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання; F означає «незадовільно» – необхідно обов'язкове проходження практики

Зміст навчальної практики

Тема 1. Ознайомлення студентів з будовою та властивостями ґрунтів.

Студенти роблять розрізи ґрунту за прийнятою методикою та вивчають ґрунтовий профіль, визначають генетичні горизонти, їх потужність, колір, структуру, наявність новоутворень і включень, глибину проникнення кореневої системи рослин, визначають назву ґрунтової відміни, роблять висновки про використання ґрунту для вирощування польових культур та необхідні заходи для підвищення родючості ґрунту.

Тема 2. Ознайомлення студентів з розміщенням культур у сівозміні, її економічною та екологічною оцінкою.

На основі вивчення навчальної літератури та результатів польових спостережень студенти отримують відомості:

1) про науково обґрунтоване чергування культур;

2)про попередники;

3)про ротацію сівозміни та ротаційну таблицю;

4)про систему сівозмін;

5)про розміри полів, їх конфігурацію, площу сівозміни, відхилення площ окремих полів про від середньої по сівозміні;

6)про освоєність сівозміни.

Студенти оцінюють сівозміну за складом культур, від яких залежить вихід продукції на одиницю площі, цінність культур як попередників, потребою в мінеральних та органічних добривах, впливом культур на родючість ґрунту, його технологічні властивості, потребою та особливостями використання засобів боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Тема 3. Оцінка якості виконання прийомів обробітку ґрунту, сівби та збирання, а також якість робіт з догляду за посівами. Показники якості:

1) строки виконання роботи;

2) глибина обробітку та її рівномірність;

3) ступінь підрізання та подрібнення кореневищ бур'янів;

4) гребеневість обробленого поля;

5) бриластість і кришіння обробленого шару ґрунту;

6) наявність огріхів та пропусків, необроблених країв поля.

Після закінчення технологічного процесу студенти оцінюють якість виконання польових робіт (лущення, боронування, оранки та інших) за методиками, описаними в практикумі із землеробства (Кравченко М.С., Царенко О.М., Міщенко Ю.Г., 2003 р.)

Тема 4. Оцінка якості посівів зернових культур і льону-довгунцю, визначення фаз росту рослин та густоти посівів польових культур.

Оцінку якості сівби та посівів студенти визначають за такими показниками:

1) додержання встановлених строків сівби;

2) глибина й рівномірність висівання;

3) густота стояння рослин;

4) ширина стикового міжряддя;

5) прямолінійність сівби;

6) наявність огріхів і просівів.

Оцінку якості сівби за названими показниками студенти проводять за методикою, викладеною в розділі «Зернові, зернобобові і технічні культури суцільної сівби» у вже названому практикумі із землеробства.

При проведенні оцінки густоти стояння рослин студенти визначають фенологічну фазу росту та розвитку культури.

Тема 5. Визначення забур'яненості посівів і розробка системи заходів боротьби з бур'янами в полях сівозміни

Для розроблення заходів боротьби з бур'янами слід проводити систематичний їх облік у посівах сільськогосподарських культур.

Студенти побригадно вивчають видовий склад бур'янів у посівах польових культур (озимих, ярих, просапних, льону-довгунцю та інших), визначають фази їх росту та забур'яненість полів окомірним і кількісним методами.

За даними літературних джерел та результатів обстеження студенти визначають критерій економічної доцільності застосування заходів боротьби з бур'янами. Критерій економічної доцільності застосування заходів боротьби з бур'янами дістав назву «економічний поріг забур'яненості полів», під яким розуміють таку кількість сходів бур'янів у посівах культури або їх схожого насіння у шарі ґрунту 0–10 см на час застосування заходів боротьби, повне знищення яких забезпечує рентабельність заходів на рівні однократної окупності затрат, а в конкретному господарстві – на рівні планової рентабельності виробництва культури.

Тема 6. Виконання технологічних процесів при вирощуванні польових культур

Група поділяється на чотири бригади, кожна з яких стежить за технологічним процесом та оцінює якість робіт на виділеній ділянці поля.

Для визначення якості сівби культури застосовуються такі показники:

1) відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої, %;

2) відхилення фактичної глибини сівби висіву насіння від заданої, см;

3) відхилення ширини стикових міжрядь від норми для суміжних сівалок і проходів, см.

Крім того враховуються:

1) нерівномірність висіву насіння окремими висівними апаратами, %;

2) прямолінійність рядків;

3) огріхи;

4) обсів зворотних смуг.

Показники оцінюються за 5-бальною шкалою, після чого виводиться середня оцінка або робиться висновок про брак.

Якість збирання зернових культур у 5-ти місцях по діагоналі поля визначається за такими показниками:

1) висотою зрізу;

2) характером укладання стебел у валок;

3) втратами зерна;

4) кількістю зрізаного та незрізаного колосся;

5) втратами вільного зерна та в непідібраному колосі;

6) втратами від недомолоту, витрясу зерна (в різних місцях копиці соломи).

Втрати зерна перераховують на 1га. Якість збирання картоплі здійснюється за такими показниками:

1) втрата бульб, %;

2) засміченість бульб, %;

3) кількість пошкоджених бульб, %;

4) кількість різаних бульб, %.

Студенти беруть активну участь в організації та виконанні основних технологічних процесів при вирощуванні та збиранні урожаю льону-довгунцю, кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, хмелю, моркви, капусти, плодових, ягідних та інших культур.

Звіт про виконання програми практики

В звіті студенти за кожною темою викладають:

1) основні результати проведених спостережень та розрахунків;

2) висновки із вивчених питань і проведеній роботі;

3) пропозиції з удосконалення організації виробництва, покращення елементів технології, підвищення екологічного рівня виробництва продукції рослинництва.

Звіт пишеться розбірливим почерком на одній стороні аркушів паперу формату А4 (210x297). Зразок оформлення титульної сторінки додається. Обсяг звіту не більше 15 аркушів.