Тваринництва

Кількісний і природний склад стада, спеціалізація. Рівень забезпеченості типовими приміщеннями та робочою силою, рівень механізації основних виробничих процесів. Спосіб утримання тварин. Тип і рівень годівлі. Забезпеченість кормами. Резерв росту продукції тваринництва за рахунок раціонального використання кормів.

Продуктивність тварин та валове виробництво основних видів продукції тваринництва. Об’єм та канали реалізації, їх ефективність.

Еколого-економічна ефективність виробництва основних галузей тваринництва. Шляхи її зростання. Перспектива виробництва конкурентоспроможної продукції.

3.4. Еколого-економічна ефективність функціонування підсобних підприємств і промислів

Види підсобних підприємств і промислів. Асортимент і об’єм продукції, ціна реалізації, прибуток, питома вага екологічно чистої продукції, канали реалізації, їх ефективність. Вплив на навколишнє середовище. Пропозиції щодо підвищення еколого-економічної ефективності функціонування підсобних підприємств і промислів. Перспектива створення фірмових магазинів, виходу на зовнішні ринки.

ІІІ. Рівень розвитку та ефективність виробничої і соціальної інфраструктури

Наявність об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, кількість, об’єм робіт. Ефективність функціонування. Вплив на навколишнє середовище. Пропозиції щодо удосконалення функціонування об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, зростання рівня їх економічної ефективності, зменшення негативного впливу на довкілля.

ІV. Екологічний стан виробництва сільськогосподарської продукції

Аналіз виробництва основних видів продукції сільського господарства з точки зору впливу на довкілля, виконання законодавчих актів щодо збереження навколишнього середовища, розмір витрат на природоохоронні цілі на підприємстві. Перспектива.

V. Охорона праці

Система охорони праці в господарстві, кошти на охорону праці та рівень забезпеченості працівників засобами захисту. Якість проведення інструктажу. Кількість нещасних випадків, травматизму. Пропозиції щодо покращення охорони праці на підприємстві.

Організація проведення практики

Студенти проходять економічну практику в сільськогосподарських і переробних підприємствах, які відправили їх на навчання, а також в інших підприємствах області, з якими укладені договори про проведення практики (додаток А).

Відповідальність за проведення цієї практики покладено на кафедру економіки АПК ЖНАЕУ. Керівництво практикою здійснюється викладачами кафедри, а на підприємстві – головним економістом, за його відсутності – головним бухгалтером.

Керівник практики від підприємства визначає робоче місце практиканта, знайомить його з господарством, керівником та спеціалістами. Виходячи з наявних можливостей, в економічному чи іншому відділі студента можуть тимчасово прийняти на вакантну посаду, пов’язану з виконанням економічних розрахунків, що значно підвищить рівень його практичного навчання.

Студент зобов’язаний за час проходження практики дотримуватися розпорядку робочого дня на підприємстві, виконувати правила охорони праці і техніки безпеки, брати активну участь у господарському і суспільному житті колективу, чітко виконувати програму практики. Повинен брати участь у проведенні економічного аналізу, розробці та запровадженні ринкових механізмів господарювання, визначенні шляхів виходу з кризового становища, підвищенні еколого-економічної ефективності функціонування підприємства, розробці еколого-економічних прогнозів його розвитку.

Примірний розподіл часу виконання програми виробничої економічної практики наведений у додатку 1.

Всю проведену роботу необхідно занотувати в щоденнику, форма якого наведена в додатку 2.

На основі проведеного аналізу, даних щоденника та особистих спостережень практикант пише звіт про проходження виробничої практики в обсязі не менше 40 сторінок у відповідності з програмою практики за всіма розділами (оформлення звіту в додатку 3).

Всі дані, які наводяться у звіті, повинні бути не менше як за 3 останні роки. Кожен розділ звіту закінчується критичною оцінкою досліджуваних явищ, конкретними пропозиціями визначення шляхів покращення ситуації, що склалася.

Одна з найважливіших частин звіту – висновки і пропозиції, в яких слід узагальнити все, що зроблено у кожному розділі, та навести конкретні пропозиції щодо усунення існуючих недоліків, подати обґрунтований еколого-економічний прогноз розвитку об’єкта, тобто студент повинен продемонструвати вміння застосовувати теоретичні знання безпосередньо в практиці функціонування конкретного сільськогосподарського підприємства.

В кінці звіту наводиться список використаної літератури, оформлений у відповідності із загальноприйнятими вимогами.

Після закінчення виробничої практики студенту необхідно у 10-денний строк подати на кафедру економіки АПК щоденник, звіт про практику та характеристику, обов’язково за підписами керівника практики (головного економіста) та керівника підприємства, завірені печаткою (всі три документи).

Захист виробничої практики проводиться перед комісією в ЖНАЕУ чи на виробництві (обласному або районному управлінні сільського господарства, на підприємстві).

Особливості виробничої економічної практики при проведенні її за межами України

Мета проведення виробничої економічної практики при проходженні її за межами України (зарубіжного стажування) – вивчення досвіду виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, системи агробізнесу, проведення комплексного аналізу сучасного рівня, особливостей та перспектив розвитку фермерських господарств в країнах з розвинутою ринковою економікою, набуття практичних навичок самостійного ведення сільськогосподарського виробництва та визначення пропозицій щодо застосування зарубіжного досвіду в Україні. Завдання практики:

1. Вивчити організаційну структуру сільськогосподарського підприємства, її відповідність цілям виробництва, спеціалізацію підприємства, форми участі в асоціаціях, об’єднаннях тощо.

2. Оволодіти практикою комплексного аналізу діяльності сільськогосподарського підприємства і його підрозділів, провести аналіз використання земельних, матеріальних та трудових ресурсів підприємства, дати економічну оцінку ефективності їх використання. Для цього подати інформацію:

а) про вартість ресурсів (матеріальних, земельних, трудових);

б) про показники продуктивності праці;

в) про технології виробництва з усіма параметрами (дози добрив, види і дози хімікатів, перелік робіт, продуктивність агрегатів);

г) про собівартість продукції;

д) про прибутки і рентабельність;

е) про розподіл прибутку (податки, стимулювання використання коштів на розширене відтворення фондів);

ж) про взаємовідносини з банком.

3. Дослідити досвід організації оплати праці в ринкових умовах господарювання, фактори, форми і методи мотивації високопродуктивної праці.

4. Вивчити організацію та ефективність основних виробничих процесів, їх відповідність вимогам охорони навколишнього середовища, ресурсо- і енергозбереження, ефективність роботи допоміжних і обслуговуючих виробництв.

5. Вивчити систему взаємозв’язків і відносин підприємства з організаціями матеріально-технічного забезпечення і технічного обслуговування, фінансово-банківськими структурами; участь у кооперативах і асоціаціях.

6. Дослідити рівень державної підтримки і механізм підтримки (% урядових платежів до фермерської ціни), позацінова підтримка, квоти тощо на прикладі конкретного фермерського господарства.

7. Дослідити соціально-побутові умови праці і відпочинку сім’ї фермера.

8. Вивчити, які аграрно-економічні проблеми турбують фермера та потребують вирішення, як вони будуть вирішені.

9. Визначити рівень забезпеченості країни власним продовольством, споживання продовольства в середньому на 1 особу, калорійність (кілокалорій).

10. Опрацювати відповідну літературу, інформацію в системі Інтернет.

11. Оформити і здати в 10-денний строк після приїзду звіт про проходження практики.

Шкала оцінювання студентів за кредитно-модульною системою

Інформація про бази практик

Date: 2015-08-24; view: 427; Нарушение авторских прав