Аналіз часових рядів вхідної та вихідної поштової кореспонденції

Кожний день навантаження у відділенні поштового зв’зку змінюється випадковим чином. Щоб здійснити аналіз потоків поштової кореспонденції необхідно розглядати їх як часові ряди.

Розглянемо потоки вхідної та віхідної поштової кореспонденції, а саме: листи (прості і рекомендовані), посилки, бандероль (проста і рекомендована).

Виходячи з правил обліку обсягів поштової кореспонденції у Ширяївському ЦПЗ №4 Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта», у якості

одиниці вимірювання часу буде використовуватись декада. В табл. 2.1 наведені подекадні значення вихідних обсягів простих листів (ПЛ).

Таблиця 2.1 Вихідні обсяги простих листів

Рисунок 2.1 – Часовий ряд вихідних обсягів простих листів

На рис. 2.1 наведено графік часового ряду, що відображає вихідні обсяг простих листів за 2013р. На даному рисунку значення - це обсяги вихідних простих листів, а - період часу, де . З наведеного рисунку видно, що навантаження періодичне з періодом тобто 3 декади. В кінці січня спостерігається найбільше навантаження це

пояснюється новорічними святами. В грудні спостерігається тенденція до збільшення обсягів простих листів.

В табл..2.2 наведено подекадні значення вихідних обсягів рекомендованих листів (РЛ).

Таблиця 2.2 Вихідні обсяги рекомендованих листів

Рисунок 2.2 – Часовий ряд вихідних обсягів рекомендованих листів

На рис. 2.2 наведено графік часового ряду, що відображає вихідний обсяг рекомендованих листів. На даному рисунку значення - це обсяги вихідних рекомендованих листів. З наведеного рисунку можна зробити висновок, що обсяги рекомендованих листів мають певну неперіодичність з різним періодом і амплітуда коливається з різними

інтервалами. Спостерігається зменшення обсягів рекомендованих листів. З початку листопада обсяги збільшуються.

В табл. 2.3.наведено подекадні значення вихідних обсягів посилок.

Таблиця 2.3 Вихідні обсяги посилок

Рисунок 2.3 – Часовий ряд вихідних обсягів посилок

На рис. 2.3 наведено графік часового ряду, що відображає вихідний обсяг посилок. На даному рисунку значення - це обсяги вихідних посилок. Як видно з даного рисунку, обсяг посилок хаотично змінюється. Також амплітуда з максимальним і мінімальним значенням змінюється з різним періодом. Встановити тенденцію змін без додаткового аналізу неможливо. Цей ряд неперіодичний.

В табл. 2.3 наведено подекадні значення вихідних обсягів простих бандеролей (ПБ).

Таблиця 2.4 Вихідні обсяги простих бандеролей

Рисунок 2.4 – Часовий ряд вхідних обсягів простих бандеролей

На рис. 2.4 наведено графік часового ряду, що відображає вихідний обсяг простих бандеролей. На даному рисунку значення - це обсяги вихідних простих бандеролей. На даному рисунку спостерігається періодичність з періодом тобто 3 декади. Цей ряд не має чітко вираженої тенденції.

В табл.2.5 наведено подекадні значення вихідних обсягів рекомендованих бандеролей (РБ).

Таблиця 2.5 Вихідні обсяги рекомендованих бандеролей

Рисунок 2.5 – Часовий ряд вихідних обсягів рекомендованих бандеролей

На рис. 2.5 наведено графік часового ряду, що відображає вихідний обсяг рекомендованих бандеролей. На даному рисунку значення - це обсяги вихідних рекомендованих бандеролей. Дивлячись на даний рисунок можна зробити висновок, що обсяги рекомендованих бандеролей змінюються хаотично і мають періодичність з періодом тобто 3 декади. Обсяги рекомендованих бандеролей з жовтня збільшуються.

В табл. 2.6 наведено подекадні значення вхідних обсягів простих листів (ПЛ).

Таблиця 2.6 Вхідні обсяги простих листів

Рисунок 2.6 – Часовий ряд вхідних обсягів простих листів

На рис. 2.6 наведено графік часового ряду, що відображає вхідний обсяг простих листів. На даному рисунку значення - це обсяги вхідних простих листів. З даного рисунку видно, що навантаження має періодичність з періодам тобто 3 декади. Амплітуда з максимальним та мінімальним значенням коливається з однаковим рівнем. Обсяги простих листів збільшуються під кінець року.

В табл. 2.7 наведено подекадні значення вхідних обсягів рекомендованих листів (РЛ).

Таблиця 2.7 Вхідний обсяг рекомендованих листів

Рисунок 2.7 – Часовий ряд вхідних обсягів рекомендованих листів

На рис. 2.7 наведено графік часового ряду, що відображає вхідний обсяг рекомендованих листів. На даному рисунку значення - це обсяги вхідних рекомендованих листів. З даного рисунку видно, що є періодичність з періодом тобто 3 декади. Обсяги рекомендованих листів під кінець року збільшуються. На 6 декаду припадає найбільше навантаження через свято 8 березня.

В табл. 2.8 наведено подекадні значення вхідних обсягів посилок.

Таблиця 2.8 Вхідні обсяги посилок

Рисунок 2.8 – Часовий ряд вхідних обсягів посилок

На рис. 2.8 наведено графік часового ряду, що відображає вхідний обсяг посилок. На даному рисунку значення - це обсяги вхідних посилок. З даного рисунку видно, що навантаження має періодичність з періодом тобто 3 декади. Також спостерігається збільшення обсягів посилок. Присутнє коливання обсягів посилок, яке в різні періоди має різне навантаження. Амплітуда з максимальним значенням зменшується.

В табл. 2.9 наведено подекадні значення вхідних обсягів простих бандеролей (ПБ).

Таблиця 2.9 Вхідні обсяги простих бандеролей

Рисунок 2.9 – Часовий ряд вхідних обсягів простих бандеролей

На рис. 2.9 наведено графік часового ряду, що відображає вхідний обсяг простих бандеролей. На даному рисунку значення - це обсяги вхідних простих бандеролей. Самі обсяги простих бандеролей дуже хаотично змінюються, але починаючи з червня збільшуються. Амплітуда змінюється з різним інтервалом.

В табл. 2.10 наведено подекадні значеня вхідних обсягів рекомендованих бандеролей (РБ).

Таблиця 2.10 Вхідні обсяги рекомендованих бандеролей

Рисунок 2.10 – Часовий ряд вхідних обсягів рекомендованих бандеролей

На рис. 2.10 наведено графік часового ряду, що відображає вхідний обсяг рекомендованих бандеролей. На даному рисунку значення - це обсяги вхідних рекомендованих бандеролей. На даному рисунку спостерігається неперіодичність. Обсяги рекомендованих бандеролей мають хаотичний характер і з вересня збільшуються.

З наведених часових рядів обсягу вхідних та вихідних поштових відправлень видно, що деякі часові ряди мають періодичну структуру, а інші мають неперіодичну структуру. Це залежить від виду поштових відправлень. Щоб встановити трендовий і періодичний компонент потрібно зробити аналіз динаміки обсягу поштової кореспонденції для якого потрібні дані за більший період часу.

На рисунках 2.1, 2.2, …, 2.9, 2.10 наведено обсяги потоків вхідної та вихідної поштової кореспонденції по кожному виду поштового відправлення за 2013 р. Декади (01.01- 10.01) замінили на порядок чисел 1, 2, 3,…, 36, щоб спростити розробку графіків.

Для аналізу динаміки обсягу поштової кореспонденції використовувати регресійний аналіз дуже важко, тому що чітко вираженої тенденції не спостерігається. Також не можливо встановити характер тенденції тобто присутня чи ні лінійна або нелінійна залежність.

Проводячи аналіз динаміки обсягу поштової кореспонденції хотіли передбачити навантаження операторів у відділенні зв’язку тому, що роботи щодня нерівномірна, а робітників в будь-який день може нехватати. Тому начальнику відділеня зв’язку необхідно знати у які дні з найбільшою нагрузкою потоків поштової кореспонденції необхідно залучати більше робітників.

Після проведення аналізу можна сказати, що самі обсяги поштової кореспонденції і є часовий ряд з складною структурою. Вони містять періодичну складову та тренд. Закономірність зміни в часі – це особливе питання при вивченні часового ряду. Вона являється процедурою дослідження, яке дуже складне та трудомістке тому, що саме явище, яке дослуджують, формує множину факторів, що діють на різні напрямки. Інколи, щоб побудувати модель часового ряду може не вистачати наявних даних, тоді можна використати теоретичні дослідження, засновані на аналізі часових рядів, які дають потужний інструмент для розуміння багатьох явищ.