Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вiльнi коливання матерiальної точки при наявностi опору
При невеликих швидкостях сила опору середовища прямо пропорцiональна швидкостi i напрямлена протилежно їй. Проекцiя сили опору на вiсь Ох дорівнює Rx=- (μ >0; знак ”мiнус” тому, що сила опору напрямлена протилежно до швидкостi). Коефiцiєнт μ дорiвнює силi опору при швидкостi руху точки, рiвнiй одиницi. Якщо на матерiальну точку дiють сила опору Rx = - i пружна сила F = - , то рiвняння руху буде таким: m =- або + 2 n + = 0, (5.10) де n = μ/ 2 m - показник затухання, μ - коефiцiєнт в’язкого опору, - циклiчна частота власних коливань. Одиниця вимiрювання показника затухання n – с-1. Для вiдповiдного характеристичного рiвняння маємо коренi: ; а) у випадку, коли n < ω 0 (сила опору досить мала) загальний розв’язок рiвняння (5.10) має вигляд: (5.11) або . (5.12) Рiвняння (5.12) показує, що амплiтуда ae-nt коливань з часом зменшується. Такi коливання називаються затухаючими коливаннями, рiвняння (5.12) називають рiвнянням затухаючих коливань. Циклiчна частота затухаючих коливань дорiвнює (5.13) перiод затухаючих коливань дорiвнює . (5.14) Ця формула доводить, що поява сил опору збiльшує перiод коливань. З погляду фiзики це зрозумiло: опiр уповiльнює рух. Сталi iнтегрування а i φ 0 обчислюють за формулами:
(5.15) Вiдношення двох послiдовних максимальних вiдхилень дорівнює: (5.16) де Т визначається формулою (5.14). Величина Δ = е-nT/ 2 називається декрементом затухання; натуральний логарифм декремента, тобто величина - nТ/ 2, називається логарифмiчним декрементом затухання: (5.17) Декремент затухання характеризує швидкiсть затухання амплiтуди коливання; б) у випадку, коли n > ω 0 (сила опору досить велика), коренi Z 1 i Z 2 дiйснi i рiзнi: . Загальний розв’язок рiвняння (5.10) в цьому випадку такий: (5.18) або (5.19) де
В деяких випадках розв’язок (5.19) можна подати у виглядi: ; (5.20) змiщення х асимптотичнo прямує до нуля, коли t →∞. При досить великiй силi опору рух не є коливальним. Такий рух називають аперiодичним затуханням; в) у випадку, коли n = ω 0 (особливий випадок), корені Z 1 і Z 2 однакові та від’ємні Z 1= Z 2= - n і загальний розв’язок рiвняння (5.10) такий: x = e-nt (C 1 t + C 2). (5.21) Вiдповiдний рух зводиться до аперiодичного затухання. На використаннi закономiрностей затухаючих коливань працюють демпфери, що бувають рiзних систем i вiдiграють роль глушителiв шкiдливих механiчних i електричних коливань.
Зауваження. Для закріплення матеріалу §5 (пунктів 5.1 і 5.2) необхідно розв’язати задачі зі збірника “Мещерский И. В. Сборник задач по теоретической механике. – М., Наука, 1981 (1986)”: 1) № 32.1, 32.2, 32.5, 32.6, 32.12, 32.15, 32.24, 32.26, 32.28, 32.60, 32.70, 32.77; 2) № 32.4, 32.13, 32.14, 32.16, 32.18, 32.30, 32.36, 32.53, 32.59, 32.65, 32.66, 32.68, 32.69, 32.71; 3) №32.38, 32.41, 32.43, 32.46, 32.49, 32.74, 32.75, 32.76. Рекомендується розв’язати також задачі № 659, 660, 669, 672, 674 зі збірника “Сборник задач по теоретической механике /Под ред. М. А. Бражниченко. – М., Высшая школа, 1986”.
|