Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Рекомендації щодо оформлення результатів курсової роботиОформлення текстової частини курсової роботи Мова курсової роботи - державна, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність - логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є недопустимим. Курсова робота може бути рукописною або машинописною, друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, шрифтTimes New Roman, розмір шрифту 14, інтервал 1,5. Текст роботи слід розміщувати тільки з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля: - ліве - 30 мм; - праве - 10 мм; - верхнє - 20 мм; - нижнє - 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Використовується науковий стиль із дотриманням установлених термінів. Не допускається використання спрощеного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ” “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт – жирний). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (шрифт – жирний). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2 інтервали. Вступ, кожен розділ і висновки курсової роботи треба починати з нової сторінки. Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначаються номером розділу та підрозділу через крапку (1.1., 1.2. або 2.1., 2.2., 2.3.). Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Але титульна сторінка не має порядкового номера. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2. – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці слід подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, що розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (додаток Б). Наприклад, “Рисунок 1.2 - Назва” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Після назви ілюстрації крапка не ставиться. Підпис під ілюстрацією має такі елементи: – найменування графічного сюжету, що позначається словом “Рисунок”; – порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами; – тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою інформацією. На всі ілюстрації мають бути посилання у курсовій роботі. Якщо ілюстрації створені не автором курсової роботи, необхідно при поданні їх дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. Таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця»починають з великої літери. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Назва таблиці починається з великої літери, після назви крапка не ставиться (додаток В). Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: Продовження табл. 2.3. У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери. Якщо текст, що повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, що повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Формули. Формули у тексті курсової роботи також послідовно нумерують. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер проставляється біля правого поля аркуша поряд з формулою. Номер формули пишеться в круглих дужках, наприклад (3.1) перша формула третього розділу. Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони дані у формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Посилання. У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, із яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено у курсовій роботі. Посилання на першоджерела необхідно робити з використанням квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та, за необхідності, відповідна сторінка (наприклад [9] або [9, с.25]). Після кожного рисунку або таблиці наводять джерело, за даними якого вони побудовані для чого вказують наприклад: Джерело: побудовано за даними[]. Джерело:розраховано за даними фінансової звітності (назва господарства), якщо об’єкт є виносною розробкою автора, то вказується: Джерело: власна розробка. Додатки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А. Якщо додаток продовжується на наступній сторінці, то на ній зверху по центру робиться надпис «Продовження додатку __). Додатки повинні мати спільну з рештою курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок. За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка відповідно до вимог. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж. 1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.З – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1). В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... на рисунку А.1...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3...», або «... в табл. Б.3...»; «...за формулою (В.1)...», в «... у рівнянні (Г.2)...». Якщо у курсовій роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документів даного виду, його копію вміщують у курсовій роботі без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «Додаток __» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок курсової роботи (не займаючи власної нумерації сторінок документа). (Див. додаток Г). . Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку або за ступенем згадування в тексті і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84. Бібліографічні описи документа. Загальні вимоги і правила складання). У списку літератури повинні переважати новітні видання (табл.1.1).
Таблиця 1.1 - Приклади оформлення списку використаної літератури, який наводять у курсовій роботі
РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ 1. Особливості складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськими підприємствами. 2. Основи побудови та загальні вимоги до складання форми фінансової звітності «Баланс» суб’єктами малого господарювання. 3. Мета, принципи побудови, структура, методика і порядок заповнення форми фінансової звітності «Баланс» акціонерними товариствами. 4. Загальна характеристика та методика складання форми фінансової звітності «Баланс» фермерськими господарствами. 5. Призначення, структура, зміст, методика і порядок заповнення форми фінансової звітності «Баланс» приватними сільськогосподарськими підприємствами. 6. Особливості складання та методика заповнення Звіту про фінансові результати сільськогосподарськими підприємствами. 7. Основи побудови та загальні вимоги до складання Звіту про фінансові результати суб’єктами малого господарювання. 8. Структура і зміст, мета, принципи побудови, методика і порядок заповнення Звіту про фінансові результати акціонерними товариствами. 9. Загальна характеристика та методика складання форми фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» фермерськими господарствами. 10. Структура, зміст, періодичність подання, порядок та методика відображення інформації при складанні Звіту про фінансові результати приватними сільськогосподарськими підприємствами. 11. Призначення, структура і зміст Звіту про рух грошових коштів, джерела інформації та послідовність його складання сільськогосподарськими підприємствами. 12. Мета, принципи побудови, структура, методика і порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів акціонерними товариствами. 13. Структура і зміст Звіту про власний капітал, джерела інформації для його складання сільськогосподарськими підприємствами. 14. Особливості складання та методика складання Звіту про власний капітал акціонерними товариствами. 15. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах, засоби забезпечення достовірності звітних даних, примітки до фінансових звітів сільськогосподарськими підприємствами. 16. Особливості складання зведеної та консолідованої звітності сільськогосподарськими підприємствами. 17. Структура, зміст, періодичність подання та порядок складання статистичної звітності сільськогосподарськими підприємствами. 18. Особливості складання, методика заповнення періодичність подання статистичної звітності акціонерними товариствами. 19. Особливості побудови, структура, зміст, періодичність подання, порядок складання спеціальної звітності. 20. Мета, принципи побудови, структура, методика і порядок заповнення податкової звітності сільськогосподарськими підприємствами.
|