Розробити анкету для оцінки результативності фахової практики студентів-психологів

1. Прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, крупа, спеціальність, спеціалізація.

2. Де Ви проходили практику?

3. Що, на Вашу думку, є головним у підготовці практичного психолога?

4. Чи була практика корисною для вас як для майбутнього психолога? Відповідь обґрунтуйте.

5. Чи принесли Ви користь організації, службі, конкретній людині; якщо так, то яку, в якій мірі? Яку роботу ви виконували?

6. Які форми, методи вашої роботи були найбільш продуктивними?

7. Чи були у Вас труднощі в роботі під час психологічної виробничої практики? Якщо труднощі були, то які саме?

8. Чи змінилося Ваше уявлення про про професію психолога? Якщо змінилося, то в чому саме?

9. Як Ви думаєте, яких професійних якостей Вам бракує?

10. Чи сприяють умови практики Вашому професійному зростанню? Поясніть такий вплив.

11. Чи задоволені Ви організаційними і змістовними аспектами практики?

12. Чи задоволені Ви своєю практикою? Чому?

13. Як Ви думаєте, в якому напрямку Вам потрібно удосконалюватися, щоб стати професійним психологом?

14. Чи задоволені Ви програмою практики? Що, на Вашу думку, можна в ній змінити?

15. віші пропозиції стосовно вдосконалення роботи, яку проводить установа, де Ви проходили практику?

16. Ким і де у професійному відношенні Ви бачите себе в майбутньому. після закінчення університету?

13. Розробити план науково-теоретичного семінару на тему:»Соціально-психологічна компетентність вихователя»

Мета семінару: сприяти розвиткуСПК вихователя, стимулювати процес професійно особистісного самовдосконалення.

Завдання:

1. На основі теоретичного аналізу проблеми сформувати у вихователів уявлення про СПК і її особистісно-діяльнісні компоненти;

2. Сприяти усвідомленню вихователя необхідності розвитку якостей, що забезпечують ефективну взаємодію з вихованцями;

3. Ознайомити зі способами діагностики окремих компонентів власної СПК і комплексної діагностикою здатності до особистісно-орієнтованої педагогічної взаємодії;

4. Сформувати у вихователів уявлення про способи і прийоми професійно-особистісного саморозвитку.

Семінар розрахований на 3 заняття по 3 години кожне.

Заняття 1: "Поняття про СПК педагога"

1. Соціально-психологічна компетентністьяк складна професійно-особистісна характеристика (інформація на основі вивчення літератури).

2. Комунікативний комплекс професійно значущих особистісних якостей: рефлексивність, емпатійність, гнучкість, товариськість, здатність до співпраці, емоційна привабливість (повідомлення творчих груп).

3. Групова оцінка комунікативних компетентностей (діагностика з застосуванням методики ГОКК)

Заняття 2: "Готовність вихователя до особистісно-орієнтованої взаємодії"

1. Особистісно-орієнтований підхід, його основні поняття, принципи і методи.

2. Поняття про особистісно-орієнтовану взаємодію.

· Основні критерії та рівні готовності педагога до особистісно-орієнтованої взаємодії (мозковий штурм);

· Функції особистісно-орієнтованої педагогічної взаємодії;

3. Роль професійно-педагогічних умінь і навичок вихователя у взаємодії.

4. Акцентуації характеру та їх вплив на взаємодію.

5.Комплексна діагностика здатності до особистісно-орієнтованої педагогічної взаємодії (Имеет три ступени: индивидуальная, личностно-поведенческая, интерактивно-результативная.

Индивидуальная ступень:

1. Акцентуации характера (Е.Личко)

2. Самооценка (С.Будаси)

3. Направленность (С.Кучер)

4. УСК (Д.Роттер)

Личностно-поведенческая ступень:

1. КОС-2

2. Способность к пониманию невербального поведения (В.Лабунская).

3. Способность к эмпатии (В.Бойко)

4. Способы реагирования на конфликт (К.Томас)

5. Агрессивность (Басс Дарки)

Интерактивно-результативная ступень:

1. Социометрия группы (Д.Морено).

2. Взаимоотношения «учитель-ученик» (Ю.Ханин)

3. Реактивная тревожность (Спилбергер)

4. Мотивация занятий учащихся (В.Трапников)).

Заняття 3: "Проблеми професійної деформації педагогів та шляхи їх подолання" (круглий стіл).

14. Розробити приблизний перелік питань для інтерв'ювання претендентів на нову посаду у фірмі. (Інтелектуальні характеристики)

- чи ставите перед собою які-небудь цілі?

- які ваші пропозиції щодо нововедення у професійну діяльність?

- як ви гадаєте, які здібності у вас найкраще розвинені?

- що для вас важливіше - ціль чи засоби?

- чи маєте ви почуття гумору?

- чи полюбляєте ви одинокість?

- що для вас важливіше - емоційна стабільність чи постійна зміна відчуттів?

- як ви відноситесь до службових, сімейних, етичних та інших обов'язків?

- чи контролюєте себе в напружених ситуаціях?

- чи дотримуєтесь ви усталених суспільних норм?

- чи любите ви нові знайомства?

- чому ви залишили старе місце роботи?

- чи можете ви керувати колективом?

- чи вважаєте ви себе лідером?

- Як Ви дивитесь на життя? Які труднощі бачите і як з ними справляєтесь?

- Що саме приваблює Вас у цій роботі?

- Чому Ви вважаєте себе гідним зайняти цю посаду?

- У чому Ваші переваги перед іншими?

- Які Ваші сильні сторони?

- Які Ваші слабкі сторони?

- Як Ви уявляєте стан своїх справ через п'ять (десять) років?

- Які зміни та нововведення Ви запровадили б на новій роботі?

- На яку зарплату Ви розраховуєте? (Хороший спеціаліст завжди знає собі ціну і розраховує на високу зарплат.)

До числа найбільш типових можна додати ще п’ять запитань:

- Що Ви можете розповісти про професійні зв'язки, які були б корисними на новій роботі?

- Чи підвищуєте Ви свою професійну кваліфікацію? Якщо так, то яким чином?

- Чи не перешкоджатиме Ваше особисте життя даній роботі, пов’язаній з додатковими навантаженнями (ненормований робочий день, тривалі або далекі відрядження, постійні роз'їзди)?

- Чим Ви займаєтесь у вільний час?

- Як швидко Ви могли б приступити до нової роботи?

- Які питання Ви хотіли б поставити?

Використання професійної термінологіїСвідчить про більш кваліфікованого кандидата. Люди з невеликим досвідом роботи використовують просту, загальновживану лексику. Не варто занадто захоплюватися так званими біографічними запитаннями на кшталт «Якими були ваші обов’язки на попередньому місці роботи?». До них кандидат завжди готується, добре продумуючи, що краще сказати. Помилково заздалегідь планувати детальний сценарій інтерв’ю: у переважній більшості випадків є сенс варіювати теми і види запитань залежно від відповідей і поведінки кандидата.