Підібрати методики діагностики психічного розвитку дошкільника в емоційно-вольовій та комунікативній сфери, обгрунтуйте їх вибір

Значення емоційно-вольової сфери, вона передбачає інтелектуалізацію переживань, свідома орієнтація у власних почуттях та емоціях, досягнення емоційної стійкості (здатність керувати емоціями), розвинена емпатія, наявність вибіркового ставлення, довільність поведінки, здатність до самоконтролю.

Разом з тим, не дивлячись на те, що в дошкільному віці з'являються вольові дії, сфера їхнього застосування і їхнє місце в поводженні дитини залишаються вкрай обмеженими. Дослідження показують, що тільки старший дошкільник здатний до тривалих вольових зусиль. Особливості довільного поводження просліджуються не тільки при спостереженні за дитиною на індивідуальних і групових заняттях, але і за допомогою спеціальних методик.

Визначити:

- спостереження;

- колір (який відповідає настрою - тест Люшера); Тест Люшера измеряет объективно субъективное состояние человека. По данным многочисленных исследований, проведенных под руководством Люшера, тест может применяться на всех категориях людей с 5 летнего возраста и его показатели достаточно стабильны в течение определенного времени.

- малюнки (підставити обличчя).

Комунікативна готовність є передумовою ефективною взаємодії з однолітками і дорослими:

- розвиненість необхідних форм спілкування (вміння підпорядковуватися, встановлювати рівноправні стосунки);

- комунікативні вміння (слухати);

- вміння приймати інтереси групи.

Методи: спостереження, бесіда, проективні методики (знайди своє місце на малюнку).

1). Визначення емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників -- Тест «Дві хатки» – один з варіантів соціометрії для виявлення дітей з проблемами спілкування з ровесниками (в контексті нашого дослідження це емоційні порушення у спілкуванні). Для проведення тесту потрібний лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше -- червоного кольору, інший поменше -- чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями. Дитини говорять: «Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку».

2) Діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій досліджуваних дітей старшого дошкільного віку. Для цього нами була використана розвиваюча, емоційно-комунікативна гра «Абетка настроїв», розроблена Н.Л.Белопольською.

Дітям пропонувалися дидактичні картки з малюнками людей або тварин, що відображають різні настрої -- радість, горе, переляк, самовдоволення, агресію, невдоволення. Діти описували, як вони розуміють кожен з запропонованих малюнків, згадували коли вони відчувають ту чи іншу емоцію. Також дітям пропонувалося намалювати лінію інтенсивності своїх емоцій. Якщо емоція хороша, то її потрібно було намалювати червоним олівцем, якщо погана -- чорним.

3). Методика "Какой Я?"

Эта методика предназначается для определения самооценки ребёнка-дошкольника. Экспериментатор спрашивает у ребёнка, как он сам себя воспринимает и оценивает по десяти различным по­ложительным качествам личности. Оценки, предлагаемые ребёнком самому себе, проставляются экспериментатором в соответствующих колонках протокола, а затем переводятся в баллы.

4). Рисунок семьи – тест на определение эмоционального благополучия ребенка. В этом тесте более полно, чем в “Рисунке человека” проявляется эмоциональная сфера личности, т.к. здесь затрагиваются наиболее значимые для ребенка о ближайшим окружением - семьей.

Мовленнєвий розвиток дитини — один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури.

Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих? Чи може дитина пояснити слова (наприклад: велосипед, парасолька, луска, герой, спотикатися, шорсткий та ін.)? Чи може дитина пояснити, де розташовані предмети: на столі, під столом, ліворуч, праворуч? Чи в змозі дитина розповісти історію, описати те, що вона бачить?

Чи чітко дитина вимовляє слова?Чи правильно побудоване мовлення дитини з граматичної точки зору?

У 5-6 років: дитина правильно вимов­ляє всі звуки, говорить не поспішаючи, виразно, складає оповідання за малюнком з 5-6 речень, складає оповідання з влас­ного досвіду.

Завдання: 1. Розглянь малюнок, склади за ним оповідання.

2. Дитині показують малюнок, на якому зображені тварини, предмети, про які йтиме мова. Дитині говорять, що необхідно підібрати слова із протилежним значенням, наприклад, слон великий, а мишка.. (дитина має відповісти, що мала), вогонь гарячий, а лід.., ріка широка, а струмок.. і т. д.