Словесні методи навчання природознавства у початковій школі

Словесні методи найчастіше застосовуються на етапі сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу під час його викладу з метою розвитку пізнавальної активності, логічного мислення школярів і засвоєння ними інформації, що викладає вчитель.

За характером виклад матеріалу може бути

• описовим,

• пояснювальним,

• проблемним.

На практиці він реалізується у формі бесіди, розповіді, опису, пояснення в межах загальних методів навчання – пояснювально-ілюстративного або частково-пошукового.

Бесіда, як метод навчання, є діалогом між учителем і учнем, який підпорядковується конкретній меті. Цей метод широко застосовується у процесі навчання молодших школярів і має великі можливості в керуванні їхньою пізнавальною діяльністю.

Основним структурним елементом будь-якої бесіди є запитання вчителя. Вони повинні:

• бути конкретними, точними, чіткими;

• примушувати учнів задуматись, осмислити матеріал, відібрати потрібне і підготувати відповідь;

• стимулювати учнів самостійно робити висновки, узагальнення;

• задаватися всьому класу, залучаючи всіх учнів до роботи;

• бути цілеспрямованими, стилістично правильними і відповідати віковим особливостям молодших школярів;

• відповідати поставленому завданню, пробуджувати інтерес дітей до предмета.

Слід уникати запитань, на які можна відповісти одним словом (так, ні), або тих, що підказують відповідь.

Бесіда має особливе значення на узагальнюючих уроках і на уроках, де пов'язуються нові знання із опорними (раніше засвоєними).

Бесіда як метод навчання має й свої недоліки. Форма вивчення «запитання-відповідь» дає дробні знання. Правильно поставлене запитання вчителя вимагає, щоб учень відповідав не однією фразою, а давав розгорнуту відповідь.

Розповідь – форма зв'язаного монологічного викладу навчального матеріалу, яка характеризується образністю й емоційністю. Вона, як правило, поєднується з демонст руванням дослідів, наочних посібників, а також із бесідою.

Під час підготовки до розповіді вчитель має розробити чіткий послідовний логічно-розвиваючий план з виділенням головного, суттєвого, навколо чого ведеться розповідь; підібрати наочні посібники, переконливі приклади; продумати застосування логічних прийомів (порівняння, зіставлення та ін.) з метою активізації уваги учнів.

Педагогічна розповідь повинна бути строго витри мана в часі. У 1-2-х класах розповідь може тривати 3- 5 хвилин, а в 3-4-х класах – до 10 хвилин.

Від розповіді відрізняється пояснення - чіткий виклад навчального матеріалу на основі аналізу фактів, доказів з формулюванням висновків. Поясненням є також інструктаж для проведення практичної роботи – стислий, точний. Пояснення є найскладнішим різновидом розповіді. Воно використовується в тому разі, коли необхідно щось довести, обґрунтувати, з’ясувати.

Опис різновид розповіді. На уроках природознавства можна описати дослід, рослину, тварину, природне явище. Проте опис не ставить за мету встановлювати зв’язки між предметами та явищами природи. Опис предметів відіграє певну роль у навчанні, оскільки не завжди є можливість усе, що вивчається, представити у вигляді роздаткового матеріалу, колекцій та інших засобів наочності. Звертаються до нього і тоді, коли необхідно ознайомити учнів з явищами, які неможливо відтворити у шкільних умовах.

Словесні методи мають свої позитивні і негативні сторони. Живе, образне, емоційне і яскраве слово вчителя просто необхідне і не замінне при вивченні природознавства. У процесі практичної роботи чи при демонструванні наочних посібників, засвоєння знань може бути неповним, учні можуть запам’ятати неголовні моменти матеріалу, що вивчається – за допомогою слова вчитель може скоректувати й направити увагу дітей.

Основною складністю при застосуванні словесних методів є організація учнів. Увага дітей 1-4 класів є ефективною лише 3-5 хвилин, а потім вона послаблюється і розсіюється. Тому потрібно заздалегідь готувати до уроку відповідні наочні посібники і продумувати методичні прийоми, які активізують пізнавальні можливості учнів.