Характеристика природничих понять. Методика формування природничих понять у молодших школярів

Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виокремлюють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг.

Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предмета, що відрізняють його від інших.

Наприклад: у зміст поняття «тварини» входять такі ознаки:

u належать до живої природи (живляться, дихають, ростуть, активно переміщуються у просторі, розвиваються, розмножуються);

u живляться за рахунок живої природи (рослинами і тваринами).

У початковому курсі природознавства розрізняють такі поняття

за змістом:

• астрономічні (Сонце, Сонячна система, планети, супутники планет, зірки, сузір’я, комети, астероїди тощо);

• біологічні:

u ботанічні (рослина, корінь, стебло, лист, квітка, плід, умови розвитку рослин тощо);

u зоологічні (тварина, домашні тварини, дикі тварини, комахи, риби, птахи, звірі, способи живлення, способи пересування, тощо);

u анатомічні (організм людини, системи органів тіла людини, дихальна система, травна система, кровоносна система, органи чуття тощо).

• геологічні (гірські породи, корисні копалини, видобуток корисних копалин, поклади корисних копалин тощо);

• географічні (форми земної поверхні, територія, рівнина, гора, горб, річка, горизонт, орієнтування на місцевості, масштаб, план, карта, глобус, природна зона, острів, материк, океан тощо);

• екологічні (природне угрупування, ланцюг живлення, умови життя; охорона природи, взаємозв’язки живих організмів у природі, охорона природи, екологічна безпека тощо);

• фенологічні (пора року, зима, ознаки зими в неживій природі, осінь, осінні зміни в живій і неживій природі, весна та її ознаки тощо);

• фізичні (тіло, речовина, явище, властивості води, кругообіг води в природі, властивості повітря тощо);

• сільськогосподарські поняття (овочі, фрукти, бур’яни, перегній, мінеральні і органічні добрива тощо).

Обсяг поняття – безліч предметів, кожному з яких належать ознаки, що становлять зміст поняття.

Наприклад: поняття «тварини» об’єднує групи: звірі, птахи, комахи, риби, земноводні, плазуни тощо.

У початковій школі на уроках природознавства розрізняють поняття за обсягом:

Прості – це елементарні, первинні, які характеризуються однією суттєвою ознакою (річка, зірка, Сонце, супутник, Місяць).

Складні поняття мають кілька ознак. Вони включають ряд простих понять, кількість яких залежить від рівня узагальнення: чим вищий рівень узагальнення, тим більша кількість понять об’єднується (гори, міста, річки).

Збірні об’єднують складні і прості поняття (річки Черкаської області, планети Сонячної системи тощо).

Природничі поняття можна поділити на загальні й одиничні.

Загальні поняття відтворюють у мисленні не окремі предмети чи явища, а цілу їхню однорідну групу, що має одну й ту саму назву (дерево, кущ, річка, риба, птах, комаха тощо). Загальні поняття включають істотні ознаки, які є спільними для всіх об’єктів, що входять до цих понять.

Одиничні – це поняття про конкретні об’єкти і явища, що мають власну назву: кущ калини, дерево клен, річка Уманка, птах голуб тощо. У змісті одиничних понять знаходять місце як загальні ознаки групи предметів чи явищ, так і ознаки, що притаманні лише певному об’єкту чи явищу, які зумовлюють його своєрідність.

У початковій школі процес навчання природознавства завершується утворенням переважно елементарних понять, у яких відбитий певний рівень вивченого навчального матеріалу про навколишній світ, узагальнені істотні ознаки об’єктів і явищ природи. Ці поняття представлені термінами, мають визначення, а зміст їх розкрито певними прийомами опису і пояснення.

П’ять етапів процесу формування природничих понять:

1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття.

2. Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи.

3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виокремлення істотних ознак поняття.

4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

5. Введення сформованого поняття в систему природознавчих знань.