Взаємодія екотоксикантів з організмом

Особливу небезпеку для оточуючого середовища і живих організмів становлять екотоксиканти (гр. toxikon — «отруйні, шкідливі для здоров'я речовини»), що потрапляють у повітря, воду, грунти, і, зрештою, рухаючись трофічними ланцюгами, до людини. До них передусім належать важкі метали та радіонукліди, які можуть виступати як самостійні забруднюючі агенти, або входити до складу мінеральних добрив, пестицидів, нафтопродуктів та ін. Найшкідливішими з них, на думку вчених, є Плюмбум, Кадмій, Арсен та Меркурій.

Ксенобіотики надходять до організму через дихальні шляхи, шкіру та шлунково-кишковий тракт, а вже через них — до системи кровообігу. Деякі отруйні сполуки можуть усмоктуватися вже в ротовій порожнині завдяки дифузії через слизові оболонки.

У шлунку кисле середовище підвищує всмоктування, але отруйні речовини в кишково-шлунковому тракті можуть акумулюватися харчовими масами, внаслідок чого їх концентрація падатиме, і всмоктування токсичних речовин знижуватиметься.

Усі жиророзчинні сполуки та нейонізовані молекули органічних речовин (крім кислот та лугів) усмоктуються зі шлунка шляхом простої дифузії. Сполуки металічних елементів при цьому можуть змінювати свою форму (залізо в них переходить із двовалентного у тривалентне, нерозчинні солі — у розчинні). В основному ж всмоктування ксенобіотиків відбувається у тонкому кишечнику (металічних елементів —головним чином у його верхньому відділі). Зміни реакції середовища, наявність ферментів, велика кількість сполук, які утворюються в процесі травлення та всмоктування, значною мірою впливають на резорбцію отруйних речовин.

Хімічні забруднювачі навколишнього середовища можуть викликати гострі, та хронічні отруєння, спричиняти віддалені наслідки своєї токсичної дії.

Найпоширенішими є хронічні отруєння, що виникають після систематичної дії малих концентрацій чи доз шкідливих речовин, якими є більшість забруднювачів навколишнього середовища. Безумовно, вони не мають такої яскравої клінічної картини отруєння, як гострі, а їх наслідки є більш віддаленими і «замаскованими».

Віддаленими наслідками дії хімічних забруднювачів довкілля на здоров'я населення є, наприклад, зростання алергічних захворювань. Причиною цього є забруднення навколишнього середовища викидами промислових підприємств, сільськогосподарськими отрутохімікатами. При цьому діти є більш чутливими до дії алергенів (через особливості імунної системи), а ніж дорослі.