Основи міжнародного кримінального процесу

Сучасна література з питань міжнародного співробітництва в га­лузі кримінальної юстиції вказує на формування т.зв. міжнародного кримінального процесу, який охоплює питання створення та діяль­ності міжнародних судових органів, до предмета ведення яких нале­жить вирішення питання про притягнення окремих фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності.,

Історія кодифікації норм міжнародного кримінального процесу охоплює Версальський мирний договір 1919 p.; Конвенцію про попе­редження тероризму і покарання за нього 1937 p.; Угоду про судове переслідування і покарання головних військових злочинців європей­ських країн осі 1945 p.; Статут міжнародного військового Трибуна­лу 1945 p.; Регламент міжнародного військового трибуналу 1945 p.; Угоду про організацію і компетенцію Далекосхідної комісії і Союзної ради для Японії 1945 p.; Статут Міжнародного трибуналу для Далеко­го Сходу 1946 p.; Конвенцію про попередження злочину геноциду і про покарання за нього 1948 p.; Конвенцію про припинення злочину апарте­їду і покарання за нього 1973 p.; Конвенцію про незастосування строку давності до військових злочинів і злочинів проти людства 1968 p.; Ре­золюцію Ради Безпеки ООН 808 (1993) про заснування міжнародного

Трибуналу по колишній Югославії від 22 лютого 1993 p.; Резолюцію Ради Безпеки ООН 827 (1993) від 25 травня 1993 p.; Статут міжнарод­ного трибуналу ООН по колишній Югославії 1993 p.; Правила проце­дури і доказування Трибуналу ООН по колишній Югославії 1994 р. із змінами і доповненнями; Резолюцію РБ ООН 955 (1994) про заснування міжнародного трибуналу по Руанді 1994 p.; Римський Статут міжна­родного кримінального суду 1998 p., Резолюцію РБ ООН про створення Спеціального суду по Сьєра Леоне.

Заслуговує на увагу історія створення міжнародних криміналь­них судів ad hoc, змішаних та постійно діючого Міжнародного кри- міняльного суду, зокрема питання про створення міжнародних ор­ганів кримінального правосуддя, відображене у Версальському до­говорі 1919 р. і Конвенції проти тероризму 1937 p.; Конвенції проти геноциду 1948 р. і Конвенції проти апартеїду 1973 р.

Юрисдикція міжнародних кримінальних судів можна класифіку­вати на такі види: виключна, конкуруюча, компіментарна.

Організаційна структура міжнародних кримінальних судів, як правило, включає президію суду, судові палати, апеляційну палату, палату попереднього провадження, канцелярію прокурора та секре­таріат.

Процедурно провадження у міжнародних кримінальних судах складається з досудових та судових стадій.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література

Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй від 24.10.1970 р.

Європейська конвенція про видачу правопорушників (ETS № 024) від 13.12.1957 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 26. — Ст. 1734.

Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу право­порушників (ETS N° 86) від 15.10.1975 р. // Офіційний вісник Украї­ни. — 2004. — № 26. — Ст. 1736.

Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про вида­чу правопорушників (ETSN 98) від 17.03.1978 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 26. — Ст. 1737.

Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопоруш­ників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додат­кового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України № 0043 від 16.01.98 р. И Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1998. — № 23. — Ст. 129 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1299-XIV від 15.12.99 р. // ВВР. — 2000. — № 1. — Ст.4).

Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (ETS Ш 030) від 20.04.1959 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 26. — Ст. 1735.

Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну право­ву допомогу в кримінальних справах (ETS № ООО) від 17.03.1078 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 44. — Ст. 2825.

Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаєм­ну допомогу у кримінальних справах від 8.11.2001 р.

Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України № 0044 від 16.01.98 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1998. — № 23. — Ст. 130 (Із змінами, внесе­ними згідно із Законом № 1298-XIV від 15.12.00 р. // ВВР. — 2000. — № 1. — Ст.З).

Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах (ETS № 73) від 15.05.1072 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 44 — Ст. 2822.

Про приєднання України до Європейської конвенції про переда­чу провадження у кримінальних справах, 1972 рік: Закон України № 0339 від 22.09.95 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1995. — № 31. — Ст. 250 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1300-XIV від 15.12.99 р. // ВВР. — № 2000. - № 1. — Ст.5).

Конвенція про передачу засуджених осіб (ETS № 112) від 21.03.1983 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 44. - Ст. 2823.

Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік: Закон України № 0337 від 22.09.95 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1995. — Л& 31. — Ст. 248.

Додатковий протокол до Європейської конвенції про передачу за­суджених осіб від 18.12.1997 р.

Про ратифікацію Додаткового протоколу до Європейської кон­венції про передачу засуджених осіб: Закон України № 0718 від 03.04.2003 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2003. — № 29. - Ст.228.

Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків (ETS № 70) від 28.05.1970 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 31. — Ст. 2125.

Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків: Закон України № 0172 від 26.09.2002 р. // Ві­домості Верховної Ради (ВВР). — 2002. — № 46. — Ст.343.

Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, що уклали держави-члени Спів­дружності Незалежних Держав у м. Мінську 22 січня 1993 р. // Офі­ційний вісник України. — 2005. — № 44. — Ст. 2824.

Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відно­сини у цивільних, сімейних та кримінальних справах: Закон України № 0240 від 10.11.94 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1994. - №46. — Ст. 417.

Протокол до Конвенції про правову допомогу та правові відно­сини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня

1993 року, підписаний 29.03.97 p. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 47. — Ст. 2980.

Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року: Закон України № 0140 від 03.03.98 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1998. — № 26. — Ст. 162.

Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Кишиневі 7 жовтня 2002 р.

Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ETS № 141) від 8.11.1990 р.

Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та кон­фіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 рік: Закон України № 0738 від 17.12.97 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1998. —№16. — Ст. 72.

Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах між Україною і Республікою Польща від 24.05.1993 р. В зб.: Міжнародні договори України про правові відно­сини та правову допомогу: У 2 т. / М-во юстиції України; редкол.: Я. М. Горбунова таін. — К.: Концерн Видавничий Дім Ін Юре, 2004. Т. Is Двосторонні договори. — С. 234-262.

Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримі­нальних справах» № 3941 від 04.02.94 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1994. — № 23. — Ст.174.

Угода між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юс­тиції Республіки Польща на виконання статті 3 Договору між Украї­ною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відноси­ни у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 р. // Довідник прокурора: законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської ді­яльності / Довід, видання. — Упоряд.: Є.П. Бурдоль, О.В. Коваленко; Відп. ред. І.В. Дріжчаний. — К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. — С. 417-419.

Про міжнародні договори України: Закон України № 1906 від 29.06.2004 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2004. — № 50. — Ст. 540.

Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства, затверджена Наказом Міністер­ства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верхо­вного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань М 34/5 /22/103/512/326/73 від 29.06.1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. № 28, Офіційний вісник України. — 1999. — № 33, додаткова інформація.

Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі між­народного співробітництва і правової допомоги: наказ Генерального прокурора України >6 9 від 07.05.2004 р.

Інструкція про порядок підготовки, передачі і виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу в кримінальних справах, затверджена наказом Генерального прокурора України № 9 від 07.05.2004 р.

Інструкція про порядок зносин органів внутрішніх справ Укра­їни з компетентними правоохоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів, обміну відомостями оперативно-розшукового та інформаційно-довідкового характеру, затверджена наказом МВС України № 600 від 6.09.1995 р.

Бастрыкин А. И. Взаимодействие советского уголовно-процес­суального и международного права. — Л.: Издательство ЛГУ, 1986. — 136 с.

Бирюков П.Н. Нормы уголовного процессуального права в право­вой системе Российской Федерации. — Воронеж, 2001.

Бубнофф фон Е. Боротьба зі злочинністю на інституційному рівні в ЄС. Кроки на шляху створення спільного європейського простору для слідчої діяльності і притягнення до кримінальної відповідаль­ності // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2003. — № 4. — С. 37-51.

Виноградова О.І. Міжнародне співробітництво України в галу­зі боротьби зі злочинністю. Автореф. дис...канд. юрид. наук. — X., 2000. — 22 с.

Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность: Монография. — Одесса: Юридична література, 2006. — 568 с.

Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. — Одеса, 2004. — С. 7-38.

Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учеб. для студентов юрид. фак. и вузов / И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ, правовой ун-т. — Изд. 3-е, пере- раб. и доп. — М.: Волтерс Клувер, 2005. - С. 100-133, 417-430, 451-466.

Маланюк А.Г. Провадження в кримінальних справах, пов'язане з міжнародними відносинами, за законодавством України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. — К., 2004. — 20 с.

Милинчук В.В. Институт взаимной правовой помощи по уголовным делам. Действующая практика и перспективы развития. — М., 2001. — С. 5-13.

Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ: Учеб. пособие. — М.: Юристъ, 1997. — 272 с.

Панов В. П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями: Учебное пособие. — М.: Юрист, 1993. — 160 с.

Смирнов М. Норми іноземного права в національному криміналь­ному процесі //Вісник прокуратури. — 2003. — № 11. — С. 51-56.

Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у криміналь­них справах: сучасний стан та перспективи розвитку: Монографія/ М.І. Смирнов; ОНЮА. — Одеса: Фенікс, 2006. — 242 с.