Склад і оцінка основних засобів

Підприємства будівництва у своїй діяльності використовують активи, які, як очікується призведуть до отримання економічних вигід. За їх участю в операційному циклі підприємства активи поділяють на необоротні і оборотні. Студенти, при вивчені дисципліни «Фінансовий облік» вже вивчали такі активи, тому зараз, у стислій формі нагадаємо загальні положення та більш детально зупинимось на об’єктах притаманних тільки будівельним підприємствам.

Склад і оцінка основних засобів. Необоротні активи можуть надходити на підприємство як внески засновників до статутного капіталу, придбані підприємством за плату, або в порядку обміну, збудовані, дообладнані, безоплатно одержані від інших підприємств, одержані в оренду чи інше.

Матеріальні активи, які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, та очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації) більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), називають основними засобами.

За Державним класифікатором України (КОФ), основні фонді поділяються на 3 групи:

- перша – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

- друга – транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;

- третя – інші основні фонди, які не ввійшли до групи 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини та обладнання, робочу та продуктивну худобу, а також багаторічні насадження.

КОФ побудована за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування [57, c.2]. Кожна позиція в КОФ вміщує шести розрядний цифровий код та найменування відповідних класифікаційних групувань.

Група - Х

Підгрупа - Х

Клас - ХХ

Тип - ХХ

Наприклад, КОФ 110201 – група 1 «Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої»; підгрупа 1 “Будинки, будівлі”; клас 02 “Будинки та споруди нежитлові”; тип 01“ Склади та споруди виробничі універсальні одноповерхові”.

Або КОФ 210303 – група 2 «Транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; підгрупа 1 – “Засоби транспортні, включаючи вантажні та легкові автомобілі”; клас 03 “Автомобілі спеціалізовані”; тип 03 “Автокрани”.

Класифікація основних фондів є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації (ДСК ТЕСІ). Вона призначена для використання в автоматизованих системах управління для вирішення наступних питань:

- організації систематичного обліку і звітності в частині основних фондів;

- проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки обсягів складу і стану основних фондів;

- здійснення міжнародних зіставлень по структурі та стану основних фондів;

- визначення розрахунків економічних показників, включаючи фондомісткість, фондоозброєність, фондовіддачу тощо.

По характеру використання основні засоби ділять на діючі, недіючі (консервація окремих цехів) та запасні (в резерві). Діючі можуть бути в оренді.

За функціональним призначенням розрізняють виробничі і невиробничі основні засоби.

За ознакою приналежності: власні (з різних джерел інвестування) й орендовані.

По цільовому призначенню: матеріальне забезпечення, виробництво, збут, управління.

Методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи наведені у П(С)БО 7 «Основні засоби» [44] обов’язкові до застосування на підприємствах будівництва.

Основні засоби– матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). (за податковим законодавством – за вартістю більш 1000 грн. за од.) за станом на 1 січня 2010 року.

З метою бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби, незавершені капітальні інвестиції і інші необоротні матеріальні активи.

Основі засоби: інвестиційна нерухомість, земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби.

Незавершені капітальні інвестиції – витрати на будівництво, придбання і поліпшення об’єктів необоротних активів, з початку і до завершення робіт та вводу в експлуатацію.

Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (не титульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість – це їхня історична (фактична) собівартість у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних матеріальних активів.

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт. Це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежу, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням прав на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхуванням ризиків доставки основних засобів; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- забезпечення під майбутні витрати, пов’язані з демонтажем;

- інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Згідно зі Стандартом 19 «Об’єднання підприємств» справедлива вартість – сума, по якій може бути здійснений обмін активу, або оплати обов’язку у результаті операції між усвідомленими, зацікавленими незалежними сторонами [41].

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [42] та 16 «Витрати» [43].

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкту з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібний об’єкт – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або)частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. Основні засоби, отримані в результаті обміну, оцінюють за справедливою вартістю тільки в разі, коли обмінна операція мала комерційний характер.

Інвестиційна нерухомість може обліковуватися за первинною вартістю з урахуванням амортизації лише до тієї дати балансу, на яку підприємством здійснені заходи з визначення її справедливої вартості. Об’єкти, які підпадають під поняття інвестиційної нерухомості, а також необоротних активів, утримуваних для продажу, з метою обліку слід відокремлювати від об’єктів основних засобів.

До інших видів оцінки можна віднести відновлювальну (оцінка основних засобів у сучасних умовах, за діючими цінами); залишкову вартість основних засобів (первісна (відновлена) за вирахуванням зносу); переоцінену вартість (вартість необоротних активів після їх переоцінки).

Завдання бухгалтерського обліку основних засобів у будівництві:

- правильна оцінка та своєчасне, документальне оформлення

відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з однієї ділянки будівництва на іншу), використання, вибуття;

- щомісячне (звітний період) відображення в обліку зносу основних

засобів;

- своєчасне відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів

та переоцінки;

- визначення результатів від ліквідації, а також збитків від

списання об’єктів, що вибули з експлуатації;

- контроль за їх наявністю, виявленню нестачі, псування та

своєчасного покарання винних.

4.2. Документальне супроводження операцій з руху основних засобів

Незалежно від джерел надходження основні засоби оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затверджених Наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» [28] і наказом Міністерст­ва фінансів України Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 [25].

Форма ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного об’єкту до іншого, а також для включення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству.

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об’єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання і т. п., якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

Для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації застосовується «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» за ф. ОЗ-2.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається в двох примірниках за ф. ОЗ-3 (для підприємства, яке отримує і яке здає основні засоби). При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається в двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Форма передбачає: найменування об’єкта, рік спорудження або дату випуску підприємством, коротку характеристику об’єкту, його первісну вартість, присвоєний інвентарний номер, місце використання та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку основних засобів. Списання автомобільного транспорту при їх ліквідації оформлюють типовою формою ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів». У будівництві обов'язково на будівельні машини використовують акт за формою ОЗ-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини».

Акти приймання-передач основних засобів після їх оформлення та затвердження керівником підприємства передаються до бухгалтерії і зберігаються в окремій папці протягом терміну експлуатації 3- х років і одного місяця після списання з обліку за умови, якщо за цей термін діяльності проведена документальна перевірка.

На кожний об’єкт основних засобів на основі приймально-здавального акта заповнюється інвентарна картка типової форми в одному примірнику (03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»). Кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер (КОФ плюс два-три порядкових знака праворуч). Інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформляють наявність і рух об’єкта.

Форма 03-6 застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить у собі дані про технічні особливості об’єкта, вартість, норми амортизації, ремонти, внутрішнє переміщення та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії. Інвентарні картки створюють інвентарну картотеку з основних засобів. Заповнені інвентарні картки обліку руху основних засобів реєструються в описі форми 03-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів». Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Для обліку руху основних засобів по класифікаційним групам застосовують ф. ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів».

Підприємства які мають невелику кількість основних засобів, можуть обліковувати їх у інвентарній книзі.

Кожний об’єкт закріплюється за матеріально відповідальною особою.

Для обліку кожного об’єкта основних засобів по матеріально відповідальних особах застосовують форму ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів». Дані, що містяться в цій формі, повинні бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

Загальна схема організації обліку і контролю при застосуванні типових форм, наведена на рисунку 4.1.

При передачі об'єктів основних засобів в операційну оренду оформляється договір оренди орендодавця та орендатора. Орендарю видається копія інвентарної картки об'єкта на підставі акту приймання-передачі за

 

Накладна, технічний паспорт та ін.

Акт приймання - передачі основних засобів (ф № ОЗ-1)

Інвентарний список основних засобів (ф. № ОЗ-09)

Інвентарна картка обліку основних засобів (ф № ОЗ-6)

Інвентаризаційний опис основних засобів

Опис інвентарних карток по обліку основних засобів (ф. № ОЗ-7)

Акт інвентаризації

Акт внутрішнього переміщення основних засобів (ф. № ОЗ-І)

Картка обліку основних засобів (ф. № ОЗ-8)

Кошторис, розрахунки ремонтних робіт

Акт приймання – здачі відремонтова-них, реконструйова- них і модернізованих об’єктів (ф. № ОЗ-2

Акт перевірки

Звіт про використання матеріалів на ремонт

Акт на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3; ОЗ-4)

Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ф. № ОЗ-5)

Відомість обліку основних засобів

Журнали 3,4,5,6

Головна книга

Фінансова звітність

Рис. 4.1. Загальна схема організації обліку і контролю

при застосуванні типових форм

формою ОЗ-1. При передачі в фінансову оренду об'єкта, окрім договору та акту складається розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів у орендаря, та розрахунок фінансових доходів у складі орендних платежів у орендодавця у порядку визначеному П(С)БО 14 «Оренда» [46].

В основному ці документи використовуються підприємствами, незалежно від виду діяльності. Однак будівельні підприємства для обліку будівельних машин і механізмів, додатково можуть використовувати такі типові форми первинних документів:

1. Рапорт про роботу баштового крана (форма № ЕБМ-1). Форма виписується на декаду в одному екземплярі техніком-нормувальником і застосовується для обліку роботи мостових, шлюзових, самохідних, стаціонарних і козлових баштових кранів при погодинній оплаті і є підставою для одержання вихідних даних при нарахуванні заробітної плати машиністам у бухгалтерії.

2. Шляховий аркуш будівельної машини (форма № ЕБМ-2) застосовується у будівельних підприємствах для обліку роботи будівельної машини на автомобільному ходу при годинній оплаті, виписується в одному екземплярі диспетчером, є підставою для одержання вихідних даних при нарахуванні заробітної плати обслуговуючому персоналу.

3. Рапорт про роботу будівельної машини (механізму) (форма № ЕБМ-3).

Форма виписується в одному екземплярі, застосовується для обліку роботи будівельної машини (механізму) при погодинній оплаті і є підставою для одержання вихідних даних при нарахуванні заробітної плати обслуговуючому персоналу та використання пально-мастильних матеріалів. Результати роботи і простої будівельної машини (механізму) відображаються на зворотному боці рапорту і щодня підтверджуються підписом і штампом замовника.

4. Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму) (форма № ЕБМ-4).

Форма заповнюється в одному екземплярі, застосовується у будівельних підприємствах, що мають будівельні машини (механізми) на балансі, для оформлення і обліку виконання завдання на відрядні роботи, вимірювані в натуральному вираженні, і є підставою для одержання вихідних даних при нарахуванні заробітної плати обслуговуючому персоналу.

Форми № ЕБМ-1-4 застосовуються як при ручній обробці даних обліку роботи будівельних машин і механізмів, так і при автоматизованої.

1. Карта обліку роботи будівельної ма­шини (механізму) (форма № ЕБМ-5) застосовується при ручній обробці даних для обліку відпрацьованого часу будівельною машиною (механізмом), а також для обліку виконаного обсягу робіт.

Карта ведеться в одному екземплярі. Заповнюється на підставі форм № ЕБМ-1-4. Цілоденні простої протягом тривалого періоду, пов'язані із плановим ремонтом і т.п., записуються одним загальним рядком.

2. Журнал обліку роботи будівельних машин (механізмів) (форма №

ЕБМ-6) застосовується для обліку і контролю щоденної роботи великих і малих будівельних машин (механізмів).

Журнал ведеться у замовника будівельних машин і у будівельних підприємствах, що мають будівельну техніку на балансі. Журнал заповнюється виконробом будівельної ділянки.

2. Довідка про виконані роботи (послуги) (форма № ЕСМ-7 застосовується для підтвердження виконаних робіт (послуг) будівельними машинами (механізмами) і для проведення розрахунків із замовниками при ручній обробці даних шляхових аркушів і рапортів.

Форма № ЕБМ-7 складається в одному екземплярі представниками замовника на підставі даних шляхового аркуша (форма № ЕБМ-2) або рапортів (форми № ЕБМ-1, ЕБМ-3).

Довідка засвідчується печаткою замовника, передається в бухгалтерію, що використовує її як додаток до документа, який виставляє замовникові для оплати.

На кожен рапорт (шляховий аркуш) роботи будівельної машини (механізму) виписується окрема довідка [62, c.146-148].

 

⇐ Предыдущая41424344454647484950Следующая ⇒

Date: 2015-07-24; view: 736; Нарушение авторских прав

Понравилась страница? Лайкни для друзей: