Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Політичне життя та культурний процес в Україні на початку ХХ ст
На початку ХХ ст. активізується революційний процес. Його складовою став творчий доробок як російських, так і європейських митців. В Україну широким потоком входили передові ідеї наукової і філософської думки. Загострилося протистояння між двома великими напрямками прихильників “чистого” мистецтва і прихильників ідейно-революційного спрямування. Прихильники “чистого” мистецтва брали за основу мотиви, пов’я- зані з ідеалістичним баченням села і селянства. Письменники револю- ційно-демократичного напрямку орієнтували свою творчість на робітни- чий клас та різночинну інтелігенцію. Цим активно користувалися більшовики, які на сторінках своєї преси, зокрема газети “Правда”, пропагували творчість робітничих письменників, таких як А. Шаблен- ко, Т. Романченко, П. Махиня, О. Чижик, оскільки вони показували робітничий клас як революційну перетворюючу силу. На творчість про- летарських письменників істотно впливали марксистські ідеї. Особли- во праці К. Маркса і Ф. Енгельса вивчали І. Франко, П. Грабовсь- кий, Леся Українка, М. Коцюбинський. У своїх творах вони висвітлю- ють тяжке життя трудового люду, болісний процес пролетаризації, зростання класової свідомості і революційної активності. Революційні події 1905–1907 рр. дали багатий матеріал для низки літературних і мистецьких творів. Зокрема повість М. Коцюбинського “Фата Моргана”, де він показав становлення революційних виступів, ідеалізм бачення революційного процесу і що це дало за відсутності належної організації. У цій повісті, напевно, не ставлячи за мету, автор показав нерозуміння і протиборство двох соціальних груп щодо ідеї влас- ної свободи. Революцію 1905–1907 рр. вітали прогресивні українські письмен- ники, такі як Панас Мирний поемою в прозі “Сон” та віршем “До су- часної музики”, І. Франко поемою “Мойсей”. Леся Українка пише низку творів революційного та сатиричного звучання: “Осіння казка”, “Пісня про волю”, “В катакомбах”, “Помилка”. У цих творах вона прославляє борців, оспівує героїв революції, а у віршах “Пан політик”, “Веселий пан”, “Пан народовець”, “Практичний пан” в’їдливо висміює ліберальне панство. Українське духовенство на початку сторіччя поводилося не найкра- ще, чим викликало зневажливе ставлення до цієї інституції. Це поро- дило низку літературних творів атеїстичного спрямування, де висміюєть- ся і гостро критикується релігійна мораль, якою її бачили сучасники. Гостра ідеологічна боротьба розгорнулася на ниві суспільних наук. Особливо активно працював М. Грушевський. В основу свого бачення історії українського народу він поклав теорію його винятковості, зв’язків з Європою, непримиренність і різні шляхи розвитку російської і україн- ської нації. Ці погляди як підтримувались, так і піддавалися різкій кри- тиці. Протистояння цих двох позицій продовжується й сьогодні. Ідеологія царського уряду не хотіла розуміти й активно ігнорувала потребу в розвитку освіти. Це було характерним для всієї території Російської імперії. Україна не була винятком. Так, станом на 1914– 1915 рр. в Україні налічувалось лише 452 середні школи, які охоплю- вали навчанням усього 140 тисяч учнів, і лише 19 вищих навчальних закладів, у яких навчалося 26,7 тисяч студентів. Це становило близько 35 відсотків письменного населення. Вважалося, що підвищення рівня освіченості збільшує вільнодумство, особливо це небезпечно, коли осві- та ведеться національними мовами. Так, в Україні до 1917 р. навіть після скасування заборонних розпоряджень щодо української мови 1863– 1876 рр. і 1881 р. не було жодної школи чи вищого навчального закла- ду з українською мовою навчання. Незначні послаблення, що були зроблені царським урядом після 1905–1907 рр., пізніше було ліквідовано: закрито “Просвіти”, припи- нено видання літератури, читання лекцій українською мовою, постановку театральних вистав; пісні дозволялося співати російською або французь- кою мовами. Так, у 1913 р. із 5283 книг, що вийшли в Україні, лише 176 були українськими, а з 1914 р., початку імперіалістичної війни, було заборонено взагалі всі україномовні видання.
Date: 2015-07-22; view: 404; Нарушение авторских прав |