Музейна справа в Україні

Зібрання книг, ікон, художніх виробів,

історичних цінностей були популярні в

Київській Русі. Найбільші колекції нале-

жали князю, Десятинній церкві, Софійському собору, Києво-Печерсь-

кому монастиреві та ін. За свідченням сучасників, у бібліотеці-книго-

сховищі Ярослава Мудрого зберігалося майже 950 томів рукописних

книжок з різних галузей знань.

У ХVІІ–ХVІІІ ст. великі приватні зібрання художніх творів були

у феодальних замках та маєтках: Я. Собеського — у Жовкві, Синявсь-

ких — у Бережанах, Вишневецьких — у Вишневці, К. Розумовсько-

го — у Батурині та ін.

Музеї як такі почали з’являтись у першій половині ХІХ ст. Це були

переважно археологічні та історико-краєзнавчі музеї: Миколаївський

(1806), Феодосійський (1811), Одеський (1825), Керченський

(1826), старожитностей при Київському університеті (1835) та ін.

У 1890 р. було відкрито Херсонський музей старовини, а в 1892 р. —

Херсонеський, до експозиції якого увійшли матеріали розкопів антич-

ного та середньовічного міста Херсонеса Таврійського. У 90-ті роки по-

чали працювати історичний музей у Львові (1893), Архівної комісії в

Чернігові (1897), української старовини В. Тарнавського (1901). Най-

більшим за обсягом і експозицією був природничий музей у Полтаві

(1891). У Севастополі 1869 р. відкрито музей Чорноморського флоту,

який з 1905 р. переорієнтувався на тематику музею героїчної оборони

міста.

На базі приватних колекцій творів мистецтва наприкінці ХІХ —

початку ХХ ст. було сформовано: перший в Україні міський музей

образотворчого мистецтва в Харкові (1886), музеї в Києві (1889),

Одесі (1899), картинну галерею І. Айвазовського у Феодосії (1880),

а також музеї в Миколаєві та Катеринославі.

У Львові у 1874 р. відкрито перший міський промисловий музей,

у 1895 р. — етнографічний музей Наукового товариства ім. Т. Шев-

ченка, у 1907 р. — Народний музей.

Усього до 1917 р. в Україні налічувалося 36 музеїв.

МЕЦЕНАТИ ТА КОЛЕКЦІОНЕРИ

Меценатство та благодійництво в Україні були популярними з княжої доби.

У добу козаччини ряди благодійників поповнилися. Це були П. Конашевич-Сагайдачний, І. Мазепа, П. Могила, які внесли великі кошти на розвиток освіти, літератури, малярства тощо.

Гідно продовжила їхню справу в ХІХ ст. родина Тарновських —

меценатів і колекціонерів мистецьких творів. Зокрема, В. Тарновський

зібрав багато рукописів та малюнків Т. Шевченка і в 1897 р. подару-

вав їх Чернігівському земству. Його батько фінансував у 1840 р. пер-

ший випуск “Кобзаря”.

На базі колекцій Б. Ханенка (1858–1917) — колекціонера, ме-

цената, археолога — було засновано Музей західного та східного мис-

тецтва в Києві.

Родина цукрозаводчика М. Терещенка зібрала велику колекцію

творів російського живопису, яка стала основою Музею російського

мистецтва в Києві, а також ця родина фінансово утримувала Київську

рисувальну школу.

Колекція української старовини художника С. Васильківського ста-

ла основою Харківського краєзнавчого музею. Харківському земству він

передав понад 5 тисяч експонатів.

Великий внесок у збереження мистецької спадщини зробив одесит

О. Дерибас. Земляки вшанували його пам’ять, назвавши одну з вулиць

міста Дерибасівською.

Один із кращих музеїв України на базі власних колекцій створили

катеринославці О. Поль і Д. Яворницький, закохані в історію свого

краю, особливо козаччину.

Львів’янин А. Шептицький (1855–1944) — митрополит, граф —

вкладав кошти у розбудову храмів, шкіл, видавництв, колекціонував

твори малярства, фінансово підтримував мистецьку школу С. Новаків-

ського.

Колекціонерська та благодійницька діяльність продовжувалась у

ХХ ст. Скульптор І. Гончар зібрав велику колекцію народного деко-

ративно-ужиткового мистецтва. На базі зібрання музеєзнавця Я. Бер-

дичевського створено музей “Пушкін і Україна”. Українська книга і гра-

фіка з колекції лікаря М. Грузова бажані в експозиціях, присвячених

книговидавничій справі в Україні початку ХХ ст.

Збирають колекції і здійснюють благодійні акції українці діаспори:

Й. Кочан, М. Скрипник, К. Шонк-Русич (США), родини Шафра-

нюків та Антоновичів; остання на власні кошти уфундувала премію за

мистецькі досягнення. Не полишають благодійницької діяльності і гро-

мадські об’єднання — українські музеї Чикаго, Клівленда, Нью-Йор-

ка, Риму, Філадельфії, Торонто та ін.

Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці.

Date: 2015-07-22; view: 478; Нарушение авторских прав