Постінфарктний синдром Дресслера

Відповідно|відповідно до аутоімуному генезу цього ускладнення воно лікується глюкокортикоїдами. Як правило, ефект настає вже в перші дні лікування, підтверджуючи правильність діагнозу. Початкова доза преднізолону складає 30 - 40 мг. в день per os, інколи починають і з меншої дози —20 мг. в день, збільшуючи її через 2—3 дні за відсутності ефекту. Добова доза поступово знижується — зазвичай на 2,5 мг. кожні 5—7 днів

Реабілітацію хворих ІМ здійснюють поетапно: стаціонар - санаторій - диспансер. Стаціонарний етап включає психологічну і психічну реабілітацію. На санаторному етапі переважає фізична реабілітація, а на етапі диспансеру питання соціально-економічної спрямованості (працевлаштування, пенсійне забезпечення, заходи вторинної|повторної| профілактики).

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРРЕКЦИІ РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Хворому 58 років, доставлений в приймальне відділення із болями в лівій половині грудної клітки. При клінічному обстеженні, окрім тахікардії (102/хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ: патологічний зубець Q в III, аVF, і куполоподібний підйом SТ із з негативним Т в цих же відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Ексудатівній перикардит

В. Вазоспастічеськая стенокардія

С. Розшарування аорти

Д.Тромбоемболія легеневій артерії

Е.* Гострий інфаркт задньої стінки лівого шлуночку

2. У відділення кардіології доставлений хворий 57 років із скаргами на стискуючий біль за грудиною, що іррадіює в ліву руку. Біль з'явився 8 годин тому, сила його поступово наросла. Об'єктивно: Акроцианоз. Тони серця ослаблені, ЧСС і пульс - 88/хв., АТ - 140/80 мм рт. ст. На ЕКГ: у відведеннях I, аVL, V₁-V₃, глибокий зубець Q, підйом сегменту SТ| над ізолінією, він зливається із позитивним зубцем Т. Укажіте найбільш вірогідну локалізацію інфаркту міокарду

А. Бокової

В. Переднебокової

Г. Передньоперегородковий

Д. Задньобазальний

Е. Заднедіафрагмальний

3. У хворого 50 років після надлишкового вживання їжи і алкоголю раптово виник інтенсивний біль в епігастральній області і правому підребер'ї, яка сопровождалася нудотою, блювотою і здуттям живота. Пульс - 100/хв., аритмічний, екстрасистолія. АТ - 90/60 мм рт. ст. Тони серця різко ослаблені. Пальпаторно: розлите |напруження і болючість верхньої половини черевної стінки. Лейкоцитоз - 13,8×10⁹/л. На ЕКГ: сегмент SТ відведеннях III, аVF вище за ізолінію на 6 мм. Яка патологія розвинулася у хворого?

А. Гострий панкреатит

В. Гострий інфаркт міокарду

С. Гострий холецистит

Д. Перфорація виразки шлунку

Е. Харчова токсикоінфекція

4. У хворого 63 років на 20-й день від початку інфаркту міокарду раптово з'явився різкий біль в лівій половині грудної клітки, виник напад задухи. Об'єктивно: хворий збуджений, шкіра і слизові оболонки бліді, ціаноз. Варікозне розширення вен нижніх кінцівок. Пульс - 120/хв., АТ - 100/70 мм рт. ст. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Над легенями - ослаблене дихання зліва. На ЕКГ: у динаміці - поворот електричної осі серця управо. Вкажіть найбільш вірогідну причину погіршення стану хворого.

А. Рецидив інфаркту

В. Синдром Дресслера

С. Пневмонія

Д. Екссудативній плеврит

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

5. Чоловік 59 років скаржиться на біль в області серця постійного характеру, підвищення температури. З анамнезу відомо, що 3 тижні тому захворів гострим інфарктом міокарду. Об'єктивно ЧСС-86/хв., АТ-120/70мм.рт.ст. Над ділянкою серця вислуховується шум тертя перикарду, в нижніх відділах - ослаблене дихання. Аналіз крові л-9,2×10⁹/л, ШОЕ-32 мм/год. На ЕКГ: динаміка відсутня. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Повторний інфаркт міокарду

В. Стенокардія напруги|напруження

С. Пневмонія

Д. Синдром Дресслера

Е. Нестабільная стенокардія

6. У чоловіка 53 років, який перебуває в палаті інтенсивної терапії кардіологічного відділення з гострим Q позитивним інфарктом міокарду виник приступ шлуночкової тахікардії. Який з нижчеприведених препаратів слід застосувати в даному випадку?

А. Пропранолол

В. Мексилетін

С. Лідокаїн

Д.Дізопірамід

Е. Кордарон

7. Чоловік 72 років, який другий день знаходиться в блоці інтенсивної терапії із діагнозом "ІХС.: Q - позитивний передньобоковий інфаркт міокарду, відзначає появу сухого кашлю, наростання задишки, що посилюється в положенні лежачи. Об'єктивно: температура тіла - 37,2 °С, акроціаноз, ортопное. Над нижніми відділами легенів з обох боків - вологі дрібнопухирчаті хрипи, ЧД - 28/хв. Тони серця ослаблені, ЧСС і пульс - 110/хв., АТ-130/70 мм рт. ст. У крові: НЬ - 130 г/л, Л - 7,4x10⁹/л, ШОЕ - 24 мм/год. На рентгенограмі легенів - посилення судинного малюнка з обох боків. Найбільш вірогідною причиною погіршення стану хворого є:

А. Бактеріальна пневмонія

В. Лівошлуночкова недостатність

С. Гострий бронхіт

Д. Інфаркт-пневмонія

Е. Синдром Дреслера

8. При виписці у хворого 58 років, який переніс інфаркт міокарду, пульс - 84/хв., поодинок екстрасистоли, короткий систоличний шум на верхівці без іррадіації. Кардіалгії не поновлювалися. Фракція викиду лівого шлуночку - 64 %, АТ - 120/80 мм рт.ст. На ЕКГ – негативний зубець T у V₁-V₃, SТ на ізолінії. Який препарат може забезпечити профілактику повторного інфаркту міокарду в даному випадку при тривалому вживанні|?

А. Антагоністи кальцію

В. Нітрати

С. Бета-адреноблокатори

Д. Сидноніміни (молсідомін)

Е. Цитопротектори (триметазидін)

9. У хворого 42 років раптово з'явився біль за грудиною, непритомність, утруднене дихання, через 2 дні - кровохаркання Об'єктивне: ортопное, виражений дифузний ціаноз, набряклі шийні вени. ЧД - 42/хв., ЧСС - 120/хв., АТ - 90/60 мм рт. ст. Печінка на 5 см нижча за край ребрової дуги, більше справа, варікозне розширення вен гомілок. ЕКГ: синусова тахікардія, глибокі S_I:, Q_III, підйом сегменту SТв III, aVF,V₁-V₂ відведеннях, Р-pulmonale. Клінічна ситуація розцінюється як:

А. Клапанний пневмоторакс

В. Інфаркт міокарду

С. Крупозная пневмонія

Д. Тромбоемболія легеневій артерії

Е. Пароксизм фібриляції передсердя

10. У хворого 54 років з інфарктом міокарду із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночку на 5 діб раптово з'явилася задуха. Положення - ортопное. У легенях сухі розсіяні хрипи, в нижніх відділах - дрібнопухирчаті. В області верхівки серця з'явився пансистолічний шум, що проводиться в ліву пахвову область. Погіршення найімовірніше викликано:

А.Синдромом Дресслера

В.Розривом міжшлуночкової перегородки

С.Рецидивом інфаркту міокарду

Д.Розривом папілярного м'яза

Е.Появою ендокардиту

Правильні відповіді: 1А, 2С, 3В, 4Е, 5Д, 6С, 7В, 8С, 9Д, 10Д