Алгоритм лікування хворих з ГКС

• Нітрогліцерин сублінгвально (0,4 мг) або аерозоль нітрогліцерину кожні п'ять хвилин. Після прийому трьох доз при болі, що зберігається в грудній клітці і систолічному АТ не нижче 90 мм рт. ст. необхідно вирішити питання про призначення нітрогліцерину внутрішньовенно у вигляді інфузії.

Препаратом вибору для купірування резистентного до нітрогліцерину больового синдрому є морфін. Препарат вводиться в/в: 1 мл 1%-ного розчину розводять ізотонічним розчином натрію хлориду до 20 мл і до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензії, пригноблення дихання, блювота).

• Раннє призначення ацетилсаліцилової кислоти в дозі 160-325 мг.міліграм-еквівалентів (розжувати). Хворим, що приймав раніше аспірин, доцільно призначити клопідогрель 300 мг. одноразово з подальшим застосуванням в дозі 75 мг/сут.

• Негайне призначення β-блокаторів рекомендовано всім хворим, якщо немає протипоказань до їх вживання (атріовентрикулярні блокади, бронхіальна астма в анамнезі, гостра лівошлуночкова недостатність). Лікування необхідно починати з короткодіючих препаратів: пропранолол в дозі 20-40 мг. або метопролол (егілок) по 25-50 мг. всередину або сублінгвально.

• Усунення факторів, які підвищують навантаження на міокард і сприяють посиленню ішемії: АГ, порушення ритму серця.

Подальша тактика надання допомоги хворим з ГКС, визначається особливостями ЕКГ-картини.

Пацієнтам з клінічними ознаками ГКС зі стійкою елевацією сегменту ST або гострою блокадою лівої ніжки пучка Гіса за відсутності протипоказань необхідно відновити прохідність коронарної артерії за допомогою тромболітичної терапії або первинної черезшкірної ангіопластики.

При нагоді тромболітичну терапію (ТЛТ) рекомендується проводити на догоспитальному етапі. Якщо ТЛТ удається виконати в перші 2 години після виникнення симптомів захворювання (особливо протягом першої години), це може зупинити розвиток ГІМ і значно зменшити летальність. ТЛТ не проводять, якщо від моменту ангінного приступу пройшло більше 12 годин, за винятком, коли приступи ішемії продовжуються (біль, підйоми сегменту ST).