Орієнтована основа дій

Стенокардія — це клінічний синдром, що виявляється відчуттям дискомфорту або болем в грудній клітці стискуючого, тиснучого характеру, яка локалізується найчастіше за грудиною і може іррадиювати в ліву руку, шию, нижню щелепу, епігастральну область.

Основні чинники, що провокують біль в грудях:

· фізичне навантаження (ФН): швидка ходьба, під'йом в гору або по сходах, перенесення вантажу;;

· підвищення артеріального тиску (АТ);

· холод;

· висококалорійна їжа;

· емоційний стрес.

Відповідно до існуючої класифікації ІХС, розрізняють наступні клінічні форми стенокардії:

1. Стенокардія напруги. Виявляється мінливими больовими відчуттями, які виникають при фізичному або емоційному навантаженні, підвищенні АТ, збільшенні ЧСС.

1.1. Вперше виникла стенокардія напруги. Тривалість до 1 міс. з моменту появи. Поліморфна за течією і прогнозом: може регресувати, перейти в стабільну стенокардію або прогресувати.

1.2. Стабільна стенокардія напруги. Тривалість більше 1 місяця. У діагнозі необхідно вказувати функціональний клас захворювання залежно від здатності хворого переносити фізичні навантаження.

I функціональний клас – звичайне фізичне навантаження не викликає нападів стенокардії. Рідкісні напади стенокардії виникають лише при інтенсивних навантаженнях. Фізична активність практично не обмежена.

II функціональний клас – напади стенокардії виникають при ходьбі і підйомі по сходах, в морозну погоду, на холодному вітрі, під час емоційного стресу або в першу годину після пробудження. Напади стенокардії викликає ходьба по рівній місцевості в нормальному темпі і в нормальних умовах на відстань більше 500 м, під'йом більше, ніж на один поверх звичайних сходів. Фізична активність трохи обмежена.

III функціональний клас – напади стенокардії викликають при звичайній ходьбі по рівній місцевості і в нормальному темпі на невеликі відстані (на відстань 100 – 500 м), під'йом по сходах на один поверх. Виражене обмеження фізичного навантаження.

IV функціональний клас – напади виникають при найменшому фізичному навантаженні, ходьбі по рівній місцевості на відстань менше 100 м і навіть у спокої.

Клас стенокардії уточнюється при пробі з дозованим фізичним навантаженням на велоергометрі або тредмілі. Гранична потужність навантаження у осіб IV ФК дуже низька – 25 Вт, а при II ФК може перевищити 100 Вт.

1.3. Прогресуюча стенокардія напруги. Раптове збільшення частоти, тяжкості і тривалісті нападів стенокардії у відповідь на звичне для даного хворого навантаження.

1.4. Спонтанна (особлива) стенокардія. Напади стенокардії розвиваються без видимого зв'язку з чинниками, які ведуть до підвищення метаболічних потреб міокарду (фізична або психоемоційна напруга). Ангінальний синдром триваліший і більше інтенсивний, чим при стенокардії напруги, важче ліквідовується нітрогліцерином. Спонтанну (особливу) стенокардію, яка зазвичай супроводжується скороминущими підйомами сегменту ST, часто називають "варіантною стенокардією" або "стенокардією Принцметала".

Етіологія. Головною морфологічною основою ІХС і, зокрема, стенокардії, є атеросклероз коронарних артерій, що стенозує. Разом з цим в патогенезі ішемії міокарду важливу роль відіграють функціональний стан коронарних артерій (їх схильність до спазму або дилятації) і порушення властивостей реології крові, підвищення агрегаційно-адгезивних властивостей тромбоцитів і еритроцитів, що сприяють утворенню транзиторних мікроагрегатів.

Патогенез. Основним патофізіологічним механізмом стенокардії є невідповідність між потребою міокарду в кисні і можливостями коронарного кровотоку задовольнити ці потреби.