Дослiд 16.9. Реакцiя амiнокислот на iндикатори

У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнооцтової кислоти i додають краплю метилоранжу. Такий же дослiд проводять з метиловим червоним i лакмусом. Забарвлення iндикаторiв не змiнюється.

Амiнокислоти виявляють як кислотнi, так i основнi властивостi - кислотна група -СООН i основна -NН₂ взаємно нейтралiзуються, тому амiнокислоти мають структуру амфотерних або бiполярних iонiв (внутрiшнi солi):

H₃N⁺ - CH₂COO^–

У зв'язку з вищезгаданим воднi розчини одноосновних амiнокислот нейтральнi щодо iндикаторiв.

Дослід 16.10. Утворення мідної солі амінооцтової кислоти

У пробірку вміщують небагато порошку оксиду міді CuO, 4 краплі розчину амінооцтової кислоти та нагрівають на полум¢ї пальника, збовтуючи вміст пробірки. Пробірку ставлять на деякий час у штатив, щоб опустився надлишок чорного порошку оксиду міді. До відстояного синього розчину приливають 1 краплю розчину їдкого натру. Розчин залишається прозорим.

Для амінокислот характерне утворення мідних солей, пофарбованих у синій колір. a - амінокислоти дають із міддю пофарбовані внутрішні комплексні солі, які дуже стійкі:

Зв¢язок між атомами міді й азоту координаційний за рахунок вільної пари електронів азоту аміногрупи.

Дослiд 16.11. Дiя азотистої кислоти на амiнокислоти

У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнокислоти, 2 краплi розчину нiтриту натрiю i 2 краплi соляної кислоти. При струшуваннi сумiшi у пробiрцi видiляються бульбашки газу.

Хiмiзм процесу:

NaNO₂ + HCl ® HNO₂ +NaCl

оксіоцтова кислота

Ця реакцiя покладена в основу кiлькiсного визначення амiногруп в амiно-кислотах, а також у бiлках i продуктах їхнього розпаду.

Дослід 16.12. Конденсація сечовини з формальдегідом. Отримання полімеру

У суху пробірку помістіть 2-3 лопаточки сечовини так, щоб висота шару була 2-3 мм. Додайте 3-4 краплі формаліну, щоб утворився прозорий розчин сечовини. Обережно нагрійте над полум¢ям пальника. Реакція конденсації далі проходитиме екзотермічно. Через декілька секунд вміст пробірки мутнішає внаслідок утворення сечовино-формальдегідної смоли.

Щоб зберегти пробірку, не треба доводити процес конденсації до повного отвердіння смоли, а відразу вимити пробірку під краном з допомогою йоржа.

Схематично реакція конденсації сечовини з формальдегідом можна подати таким чином, щоб молекула формальдегіду приєднувала аміногрупи сусідніх молекул сечовини, утворюючи між ними своєрідні двохатомні метиленові містки:

За таким же принципом процес конденсації може йти і далі до утворення високополімерних сечовино-формальдегідних смол:

На поданій схемі показано, що в результаті поліконденсації (в залежності від умов реакції) можуть утворюватися не тільки лінійні структури. При надлишку формальдегіду його молекули можуть реагувати з аміногрупами лінійних макромолекул. Після відщеплення води останні виявляться ¢¢зшитими¢¢ між собою метиленовими містками. При цьому можуть утворитися просторові структури високої міцності.

Сечевино-формальдегідні та споріднені смоли служать для промислового виготовлення так названих амінопластів.