Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Комбінований урок, методика його проведенняКомбінований урок: З усіх типів уроку комбінований найпоширеніший в сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80% загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в поч. та середніх класах. Скл.: 1. Орг. Момент, 2. Перевірка д/з (8-10хв): фронтальна бесіда, робота із зошитами, індивідуальні відповіді учнів, невеликі самостійні роботи перевірочного характеру, робота з текстом підручника. 3. Актуалізація опорних знань учнів: фронтальна робота (2-3 хв), 4. Вивчення нового матеріалу: бесіда - розповідь учителя що комбінується з бесідою й демонстрацією наочності; висновок. 5. Закріплення вивченого матеріалу: робота з підручником, словникова робота, фронтальна бесіда, що комбінується з демонстрацією наочності, робота в зошитах. 6. Підсумок уроку – робиться загальний висновок, що сьогодні вивчали на уроці нового? Що вам сподобалось? Дається оцінка роботи всього класу й окремих учнів. 7. Д/з – дається по вивченому матеріалі уроку. Головна мета д/з – виконати завдання по підручникові, попрацювати в зошитах, провести спостереження. Такої структури уроку дотримується вчитель, якщо формуються певні уявлення та поняття. Крім того в процесі вивчення природознавчого матеріалу учні оволодівають практичними вміннями і навичками (користуватися термометром, компасом); різними операціями (орієнтуватися на місцевості за Сонцем, за компасом); прийомами навчальної діяльності (порівняння, зіставлення, встановлення причинно наслідкових зв’язків). На кожному уроці перед перевіркою д/з необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя, учні з’ясовують ті зміни, які відбулися в неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка Т-ра повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які в них напрямки, які опади. Одночасно виявляються зміни в житті рослин, тварин, с/г праці людей. Завдяки такій роботі в учнів виробляється системність, розвивається спостережливість, бажання розгадати сукупність явищ і їхній вплив на живі об’єкти. 3. ПЛАСТ ИЛІН До пластичних матеріалів віднос. глина, пластилін або солоне тісто. Під час підготовки У молодших школярів провідну роль у передаванні виражальних якостей і особливостей предметного оточення відіграє колірна композиційна образотворча діяльність. Робота з пластиліном в поч. класах: •сприяє збереженню жвавості і безпосередності •добре розвиває моторику руки, її свободу, · не дає підстав боятися помилок, навпаки — заохочує розкуту, сміливу роботу; · розвиває чуття характеру силуетної форми, цілісне, емоційне бачення (як необхідну умову художності); • допомагає подолати властиву дитячому малюнку статичну форму зображення, переважну увагу до деталей, виховує культуру • полегшує вирішення декоративно-пластичної сторони композиційної організації заповнюваної площини. Діти повинні знати правила роботи та вміти працювати з гливою, пластиліном, можливо — із солоним тістом та іншими пластичними матеріалами; користуватися стеками та підручними інструментами для утворення заглибленого рельєфу; володіти пластичним способом ліплення (витягування з цілого шматка матеріалу); у зображенні є об'ємі (ліплення, паперопластика): створювати виразну, цілісну пластичну форму з урахуванням елементарної будови (птахів, тварин, людини) та із застосуванням прийомів обробки поверхні: у ліпленні — розписом і елементами опуклого та елементами та деякими технічними прийомами обробки паперу типу згинання, закручування, гофрування тощо. • набути перших навичок у передачі: характерних поз та рухів тварин, людини; динамічного стану об'єктів під впливом вітру (постаті людини, дерева, природних явищ); декоративних якостей форми при виконанні завдання декоративного характеру (різними матеріалами та у різних техніках).
|